Мог бы - ДДТ

А мог бы …

Окном железным, взглядом пустым — жить по уму

Скаля зубы в жестяной рукомойник — себе одному

В отражение пыльное лбом улыбнуться, пересилив страх

Рукой по щетине провести, вспоминая о других прекрасных местах

Задать один главный вопрос отражению и стать им Бритвой ржавой по руке резануть, оставив тюрьму другим.

А мог бы …

Сквозь рога на роговице и брови сомнений время смешать в зрачках.

И ползать у черных дыр во Вселенной, где вся жизнь побег

Идти к эстетическому совершенству только в черных очках,

Наблюдая ногу на ногу и пошлость над ними весь свой худой век

И прижаться к темной материи с каплями дождя на лице,

Стекая по зеркальным бронированным стеклам, в терновом венце

А мог бы …

Лететь над окрашенными заходящим солнцем облаками холстов,

Отмахиваясь от всех притяжений и флагов руками крестов

Бродить по дрожащей от нежности коже счастливой борьбой

Стать каждой травинкой, тварью, рожей, и они станут тобой

А мог би…

Вікном залізним, поглядом порожнім— жити за розумом

Скалячи зуби в бляшаний умийник — собі одному

Відбиття пилове лобом посміхнутися, пересиливши страх

Рукою по щетині провести, згадуючи про інші прекрасні місця

Поставити одне головне питання відображенню і стати ним Бритвою іржавою по руці різати, залишивши в'язницю іншим.

А мог би…

Крізь роги на рогівці і брови сумнівів час змішати в зіницях.

І повзати у чорних дірок у Всесвіту, де все життя втеча

Іти до естетичної досконалості тільки в чорних окулярах,

Спостерігаючи ногу на ногу і вульгарність над ними весь свій худий вік

І притиснутися до темної матерії з краплями дощу на обличчі,

Стікаючи по дзеркальним броньованим склам, у терновому вінці

А мог би…

Летіти над фарбованими сонцем хмарами полотен,

Відмахуючись від усіх притяжень і прапорів руками хрестів

Бродити по тремтливій від ніжності шкірі щасливою боротьбою

Стати кожною травинкою, тварюкою, пикою, і вони стануть тобою