Марина - ДДТ

Марина, у марина сидела на песке,

Нам выпало, Марина, обоим по тоске.

Ты - в Средиземном море,

Я - на краю земли.

Я будто плоскогорье,

Ты - пальма кораблей.

Аллах создал лепёшки, иегова - мацу.

Египетские кошки пойдут тебе к лицу.

А я калач, Марина, печальных лет ночей

Пеку восход Ярила, кормлю с руки свечей.

Мотаюсь по оврагам,

Ищу себя в лесу,

Борюсь с закатом правды,

Точу дождю косу.

И если прошлой ночью ты видела луну,

Прочла ли между строчками там про свою вину,

Про то, как мы, Марина, вдруг встретимся с тобой,

А ты посмотришь мимо, пройдя с чужой рукой.

Марина, у марина сиділа на піску,

Нам випало, Марино, обом за тугою.

Ти – у Середземному морі,

Я – на краю землі.

Я ніби плоскогір'я,

Ти – пальма кораблів.

Аллах створив коржики, ієгова - мацу.

Єгипетські кішки підуть тобі до лиця.

А я калач, Марино, сумних років ночей

Піку схід Ярила, годую з руки свічок.

Мотаюся по ярах,

Шукаю себе у лісі,

Борюся із заходом правди,

Точу дощу косу.

І якщо минулої ночі ти бачила місяць,

Чи прочитала між рядками там про свою провину,

Про те, як ми, Марино, раптом зустрінемося з тобою,

А ти подивишся повз, пройшовши з чужою рукою.