Маме - ДДТ

Ветер восьмого дня мне прошептал: «Горим».

Мозг мой упал, гремя, тем, что боролось с ним.

Грабили магазин.

«М-Видео» и «Ашан».

Вырвало рты витрин, каждый был зол и пьян.

Бургеры, Чупа-чупс чавкали на полу.

Телевизор лишился чувств, кто-то рыдал в углу.

И пожирали всё гнилая, слепая тля,

недоеденное враньё, затянувшаяся петля.

У танцующих кирпичей и поющих бетонных плит,

Охранник, уже ничей, стрелял в этот безлимит.

Кто-то срывался вниз, кто-то бежал наверх.

Вскарабкавшись на карниз, я молча смотрел на всех.

Слетал, дрожа, «Отче Наш» с запёкшихся бледных губ.

А вокруг ревел бодрый марш Иерихонских победных труб!

И сгорая под этот рейв, Интернет оглох и ослеп.

Вместо валюты в сейф прятались соль и хлеб.

Улетая, бодрилась власть, втиснувшись в Superjet,

Брезгливо стирая грязь и кровь на краях манжет.

И ворочались жернова, перемалывая в Delеtе

Ограниченный алфавит, уже бессмысленные слова.

Птицы дождём с небес падали на газон.

И ухмылялся бес, усаживаясь на трон!

В этот последний день, выйдя на дефиле,

Перемещалась тень, ползая по золе…

Я очнулся как рассвело, задремавший у новостей.

Мне снилось твоё тепло и ещё миллион вещей.

Подсолнухи заплела в запахи спелых лип.

Мама, ты так жила, что мир этот не погиб…

Вітер восьмого дня мені прошепотів: "Горимо".

Мозок мій упав, гримаючи, тим, що боролося з ним.

Грабували магазин.

«М-Відео» та «Ашан».

Вирвало роти вітрин, кожен був злий і п'яний.

Бургери, Чупа-чупс чавкали на підлозі.

Телевізор зомлів, хтось ридав у кутку.

І пожирали все гнила, сліпа попелиця,

недоїдена брехня, петля, що затяглася.

У танцюючих цеглин і співаючих бетонних плит,

Охоронець уже нічий стріляв у цей безліміт.

Хтось зривався вниз, хтось біг нагору.

Видершись на карниз, я мовчки дивився на всіх.

Злітав, тремтячи, «Отче Наш» із запеклихся блідих губ.

А довкола ревів бадьорий марш Єрихонських переможних труб!

І згоряючи під цей рейв, Інтернет оглух і осліп.

Замість валюти в сейф ховалися сіль та хліб.

Відлітаючи, бадьорилася влада, втиснувшись у Superjet,

Гидливо стираючи бруд і кров на краях манжет.

І поверталися жорна, перемелюючи в Delеte

Обмежений алфавіт, вже безглузді слова.

Птахи дощем із неба падали на газон.

І посміхався біс, сідаючи на трон!

Цього останнього дня, вийшовши на дефіле,

Переміщалася тінь, повзаючи по золі.

Я прокинувся як розвиднілося, що задрімав у новин.

Мені снилося твоє тепло та ще мільйон речей.

Соняшники заплела в запахи стиглих лип.

Мамо, ти так жила, що цей світ не загинув.