Маленькая смерть - ДДТ

Маленькая смерть в огромном Мегаполисе,

Лежит за остановкой в чёрном снегу.

Никто не заметил её мёртвые волосы,

Мимо фары сжигают метель на бегу.

Тупики Мегаполиса скрывает тьма.

Нет ни скорой, ни ментов, Бога вызывай?!

На открытых глазах не тает зима,

За остановкой – пустырь, за пустырем – рай.

Никого, только ветер вращает лопасти

Цивилизации – пластик, наркозакладки.

Маленькая смерть лежит у пропасти

Промзоны как коммерческая палатка.

Выбирай, выбирай, чего хочешь выбирай.

Проберись на середину, заползи за край.

Или выйди один и сгори на площади,

Как всадник апокалипсиса на тощей лошади.

Он любит тебя, он следит за тобой,

Твою маленькую смерть не позволит украсть

В этом тупике всё тик-ток, как твой,

Твой батон Хиггса, голубиная пасть.

За пустырем Человейник разжигает огни.

В пещерах затаились зрачки сигарет.

Затянулись и взорвался газом грёбанный бред.

Выдохнули рай и исчезли они.

Маленькая смерть в огромном Мегаполисе.

В остывшем кулаке обрывки личности.

Не делятся клетки в мертвой полости,

Как не дышит провинция в тисках cтоличности.

Ты родился с концом, но не дожил до конца.

Эффект Барнума выбесил, хочется выть.

Судный день от Пер-во-го лица,

Он желает твоей смерти сильней, чем ты жить!

Они желают нашей смерти сильней, чем мы жить.

Они желают нашей смерти сильней, чем мы жить.

Смелая душа, помолчи со мной, выпьем из ковша ветер ледяной,

Неба водоем, вечности на час, вспомни о своём и запомни нас.

Маленька смерть у величезному Мегаполісі,

Лежить за зупинкою у чорному снігу.

Ніхто не помітив її мертве волосся,

Повз фари спалюють хуртовину на бігу.

Тупики Мегаполісу приховує пітьма.

Нема ні швидкої, ні ментів, Бога викликай?!

На відкритих очах не тане зима,

За зупинкою – пустир, за пустирем – рай.

Нікого, тільки вітер крутить лопаті

Цивілізації – пластик, наркозакладки.

Маленька смерть лежить біля прірви

Промзони як комерційний намет.

Вибирай, вибирай, чого хочеш вибирай.

Проберися на середину, заповзи за край.

Або вийди один і згори на площі,

Як вершник апокаліпсису на худому коні.

Він любить тебе, він слідкує за тобою,

Твою маленьку смерть не дозволить вкрасти

У цьому глухому куті все тик-ток, як твій,

Твій батон Хіггса, голубина паща.

За пустирем Людейник розпалює вогні.

У печерах причаїлися зіниці цигарок.

Затяглися й вибухнуло газом гребане марення.

Видихнули рай і зникли вони.

Маленька смерть у величезному Мегаполісі.

У остиглому кулаку уривки особи.

Не діляться клітини у мертвій порожнині,

Як не дихає провінція в лещатах cтоличності.

Ти народився з кінцем, але не дожив до кінця.

Ефект Барнума вибоїв, хочеться вити.

Судний день від Першої особи,

Він бажає твоєї смерті сильніше, ніж ти жити!

Вони бажають нашої смерті сильніше, ніж ми житимемо.

Вони бажають нашої смерті сильніше, ніж ми житимемо.

Смілива душа, помовчи зі мною, вип'ємо з ковша вітер крижаний,

Небо водоймище, вічності на годину, згадай про своє і запам'ятай нас.