Конец света - ДДТ

Третьи сутки воет собака, как взбесилась, не ест даже хлеба,

Хвост поджала, хрипит от страха, смотрит то на меня, то в небо,

Третью ночь я не сплю, страдаю, воет, стерва до слёз, до пены,

Деньги все закопал, ожидаю от соседа любой измены.

Что это бабки хвалят здоровье, проверял мент в паспорте номер,

Может хворь у меня какая-то, СПИД, малокровие, странно помеp там хозаин иль не

помер.

Да, живой я ещё, уроды!

Всё стоит, не сипит, не ноет пристрелить бы,

Я к ней, а она по ходу нарезает круги да воет.

А может выдадут всем зарплату, а может в плен нас возьмут японцы,

Да, мечтать, что жевать стекловату, тут ещё чьи-то пятна на солнце,

Завтра будет война-гражданка, рвёт армейский дружок, хмелея,

У него в сарае точанка, накопал, паразит трофеев.

Тут экстросенс наш схватил за грудки поет, плачет

Вечно он не в себе по селу, как конь в мыле.

Страшный суд гредет, алкаши, не иначе, мне знамение в бане открыли.

Чтож, раз так, я готов, давайте!

Нам ли слепнуть к концу этого света,

Запрягай, выноси, образа сымайте, грянем псалмы, раз песня спета…

Что терять нам окрамя пота да соли, грусть, вставай мы выходим из мрака.

Страшный суд нам мелей нищеты и неволи, выводи нас на драку, собака!

На четвёртые сутки устала, подбежала, хвостом вильнула,

Как ты с*ка, меня достала, ты опять нас всех обманула.

Третю добу виє собака, як розлютився, не їсть навіть хліба,

Хвіст підібгала, хрипить від страху, дивиться то на мене, то в небо,

Третої ночі я не сплю, страждаю, виє, стерва до сліз, до піни,

Гроші все закопав, чекаю від сусіда будь-якої зради.

Що це бабки хвалять здоров'я, перевіряв мент у паспорті номер,

Може хворість у мене якась, СНІД, недокрів'я, дивно помер там господар чи не

помер.

Так, живий я ще, потвори!

Все стоїть, не сипить, не ного пристрелити б,

Я до неї, а вона по ходу нарізає кола і виє.

А може видадуть усім зарплату, а може в полон нас візьмуть японці,

Так, мріяти, що жувати скловату, тут ще чиїсь плями на сонці,

Завтра буде війна-громадянка, рве армійський дружок, хмеліє,

У нього в сараї точанка, накопав, паразит трофеїв.

Тут екстросенс ​​наш схопив за грудки співає, плаче

Вічно він не в себе по селу, як кінь у милі.

Страшний суд греде, алкаші, не інакше, мені знамення в бані відкрили.

Що ж, якщо так, я готовий, давайте!

Нам лі сліпнути до кінця цього світла,

Запрягай, виноси, образи знімайте, гримнемо псалми, раз пісня заспівала…

Що втрачати нам крім поту та солі, смутку, вставай ми виходимо з мороку.

Страшний суд нам мілий злиднів і неволі, виводь нас на бійку, собако!

На четверту добу втомилася, підбігла, хвостом вильнула,

Як ти с*ка, мене дістала, ти знову нас усіх обдурила.