Интервью - ДДТ

У них надежная щель, у них в дыре нора их почти не достать, разве ангел никто

Прилетит к тебе ночью в фальшивом пальто, здесь от павших нет худа,

от живых добра,

А хочешь жить — стань мертвым, что можешь съешь рупора массмедиа привьют новый

вкус.

Ad glorium per anum выщипал плешь в нашем страшном сне, а ты философ не трус.

Счастье светлое всем, да, высока ограда, едут в гору кресты, все из шоколада.

Рекламирует Рок президентов да водку, чтож движения нет, да куда девать глотку?

Припев:

Глотку!

Я буду драть глотку про безумные дали, где мы не бывали,

Но все же, но все же, мы будем похожи, когда-нибудь с Ним, когда-нибудь с Ним.

Мелочь ничего не прощает большому, миллионы стали тривиальной соткой.

Раскорячился монумент у пластмассового дома Гулливер — Петр в лилипутской лодке

Мертвый дождь шьёт кино — сериал на неделю, с юга ветер принес чужеземную осень.

Я в лесу вчера видел русскую идею шла с веревкой на шее между спиленных сосен

Здесь рекламная пауза… Рай, оттянуть, оттараканить, положить на зуб,

Что душа упасла — на том свете пьет чай, что на теле осталась помада от губ.

Припев:

Глотку!

Я буду драть глотку про безумные дали, где мы не бывали,

Но все же, но все же, мы будем похожи, когда-нибудь с Ним, когда-нибудь с Ним.

Не бранитесь, херувимы, не грусти, Господь, — нас больше.

Проживем мы злые зимы станем краше, станем тоньше

Светел рай, да трудно землю сделать сном в снегу постели,

Что расстелили нам метели семь небес накрыли тенью.

Не грози чертям церковью, рядом с ней живут хозяин на привязи, не бойся собак

Откопали кости Лира, речь толкает шут, да пойди разбери кто, кто здесь — дурак.

Даже звезды не те, не в небе, как надо звезды носят прокладки, пьют шампунь,

хит-парады.

Съели белые полоски на своих тельняшках коммунальные вожди, женихи из «Пряжки»

На троих диктатура бандюки да наци разливают страну, кто ж закуска братцы?

Как их сделать людьми?

Дайте им на водку, а пока, а пока, а пока — пока — пока

— пока…

Глотку!

Я буду драть глотку про безумные дали, где мы не бывали,

Но все же, но все же, мы будем похожи, когда-нибудь с Ним, когда-нибудь с Ним.

Не бранитесь, херувимы, не грусти, Господь, — нас больше.

Проживем мы злые зимы станем краше, станем тоньше

Светел рай, да трудно землю сделать сном в снегу постели,

Что расстелили нам метели семь небес накрыли тенью.

У них надійна щілина, у них у дірі нора їх майже не дістати, хіба ангел ніхто

Прилетить до тебе вночі у фальшивому пальті, тут відпалих немає лиха,

від живих добра,

А хочеш жити — стань мертвим, що можеш з'їж рупора мас-медіа прищеплять новий

смак.

Ad glorium per anum вищипав плеш у нашому страшному сні, а ти філософ не трус.

Щастя світле всім, так, висока огорожа, їдуть у гору хрести, всі з шоколаду.

Рекламує Рік президентів і горілку, що руху немає, та куди подіти горлянку?

Приспів:

Глотку!

Я буду драти ковтку про шалені дали, де ми не були,

Але все ж, але все же, ми будемо схожі, колись з Нім, коли-небудь з Ним.

Дрібниця нічого не прощає великому, мільйони стали тривіальною соткою.

Розкорячився монумент біля пластмасового будинку Гулівер — Петро в ліліпутському човні

Мертвий дощ шиє кіно - серіал на тиждень, з півдня вітер приніс чужоземну осінь.

Я в лісі вчора бачив російську ідею йшла з мотузкою на шиї між спиляних сосен

Тут рекламна пауза… Рай, відтягнути, відтараканити, покласти на зуб,

Що душа впала — на тому світі п'є чай, що на тілі залишилася помада від губ.

Приспів:

Глотку!

Я буду драти ковтку про шалені дали, де ми не були,

Але все ж, але все же, ми будемо схожі, колись з Нім, коли-небудь з Ним.

Не сваріться, херувими, не суми, Господи, нас більше.

Проживемо ми злі зими станемо красивішими, станемо тоншими

Світів рай, так важко землю зробити сном у снігу ліжка,

Що розстелили нам хуртовини сім небес накрили тінню.

Не загрожуй чортам церквою, поряд з нею живуть господар на прив'язі, не бійся собак

Відкопали кістки Ліра, мова штовхає блазень, та піди розбери хто, хто тут дурень.

Навіть зірки не ті, не в небі, як треба зірки носять прокладки, п'ють шампунь,

хіт-паради.

З'їли білі смужки на своїх тельняшках комунальні вожді, женихи з «Пряжки»

На трьох диктатура бандюки та нації розливають країну, хто ж закуска братики?

Як їх зробити людьми?

Дайте їм на горілку, а поки, а поки, а поки — поки — поки

- доки…

Глотку!

Я буду драти ковтку про шалені дали, де ми не були,

Але все ж, але все же, ми будемо схожі, колись з Нім, коли-небудь з Ним.

Не сваріться, херувими, не суми, Господи, нас більше.

Проживемо ми злі зими станемо красивішими, станемо тоншими

Світів рай, так важко землю зробити сном у снігу ліжка,

Що розстелили нам хуртовини сім небес накрили тінню.