Больница - ДДТ

Эльфы, гномы и принцессы, Артемоны, Карабасы,

Волшебства и тайн завесы, пляшет солнечная раса.

Милый мой, взгляни в окно — скачут сказочные кони,

Всё нам видно, всё дано, добрый рыцарь на ладони.

Игры, беготня, капризы, вспышки слабой красоты.

Детство видишь только снизу, детство — это там, где ты.

Шаловливые проказы, мармелад торчит из ножен.

Жизнь прекрасна, ветер важен, детство рядом, мир возможен.

Только злые метастазы собирают ночь в прихожей.

Только гибельные бласты, словно сгорбленные тени,

Лезут липко на колени, расползаются под кожей.

Режут лёгкие, как свёрла, разбирая небеса.

Раздирают ядом горла, и крадут их голоса…

Пьёт бессонницу больница на простуженных ветрах.

Уплывающие лица, спящий агнец на руках.

Ельфи, гноми та принцеси, Артемони, Карабаси,

Чари та таємниці завіси, танцює сонячна раса.

Милий мій, поглянь у вікно — скачуть казкові коні,

Все нам видно, все дано, добрий лицар на долоні.

Ігри, біганина, примхи, спалахи слабкої краси.

Дитинство бачиш лише знизу, дитинство — це там, де ти.

Шаливі прокази, мармелад стирчить із ніжок.

Життя прекрасне, вітер важливий, дитинство поруч, світ можливий.

Тільки злі метастази збирають ніч у передпокої.

Тільки згубні бласти, наче згорблені тіні,

Лезуть липко на коліна, розповзаються під шкірою.

Ріжуть легені, як свердла, розбираючи небеса.

Роздирають отрутою горло, і крадуть їх голоси ...

П'є безсоння лікарня на простужених вітрах.

Лиця, що спливають, сплячий ягня на руках.