Адам и Ева - ДДТ

Вечер холодный белый

День был такой прозрачный

Я стал не очень смелый

Город совсем не мрачный.

Шторы штормят на окнах

Ты как весна смущаясь

С чем-то чужим прощаясь

Сбросила все что сохло.

Скинула все что было

Нежность взорвала стены

Время в зрачках поплыло

Стало живою веной.

Пальцы-слепцы по коже

Слышу твое дыханье

Губ твоих слов касанье

Чувствую осторожно.

Припев:

Когда по небу бродили реки, когда на солнце цвела трава

Никто не знал о человеке и бесконечность была права,

Когда ходила весна налево дарили ветры глаза-цветы

Нагими были Адам и Ева тогда была со мною ты.

Поцелуй превращался в вечность,

Где вы ангелы где вы боги.

Осязание смысл дороги

Расстояние человечность.

Пригласила меня на танец,

Исчезая летали лица.

Я — зарезанный глупый агнец,

Ты — растрепанная синица.

Припев:

Когда по небу бродили реки, когда на солнце цвела трава

Никто не знал о человеке и бесконечность была права,

Когда ходила весна налево дарили ветры глаза-цветы

Нагими были Адам и Ева тогда была со мною ты.

Как предчувствуют счастье люди

Разбиваясь о стекла дали

Мы любви все края познали,

Но не ведали, что так будет.

После в окно курили

Думали — все напрасно

Вспоминали, как скучно жили

Утром ты так прекрасна.

Утро в твоих ладонях

Пью эту живую воду

Утром ты так прекрасна.

Пью эту живую воду.

Припев:

Когда по небу бродили реки, когда на солнце цвела трава

Никто не знал о человеке и бесконечность была права,

Когда ходила весна налево дарили ветры глаза-цветы

Нагими были Адам и Ева тогда была со мною ты.

Утро в твоих ладонях

Пью эту живую воду…

Вечір холодний білий

День був такий прозорий

Я став не дуже сміливий

Місто зовсім не похмуре.

Штори штормлять на вікнах

Ти як весна бентежиться

З чимось чужим прощаючись

Скинула все, що сохло.

Скинула все, що було

Ніжність підірвала стіни

Час у зіницях поплив

Стало живою веною.

Пальці-сліпці по шкірі

Чую твоє дихання

Губ твоїх слів торкання

Відчуваю обережно.

Приспів:

Коли по небу бродили річки, коли на сонці цвіла трава

Ніхто не знав про людину і нескінченність мала рацію,

Коли ходила весна ліворуч дарували вітри очі-квіти

Нагими були Адам і Ева тоді була зі мною ти.

Поцілунок перетворювався на вічність,

Де ви, ангели, де ви боги.

Дотик сенс дороги

Відстань людяність.

Запросила мене на танець,

Зникаючи літали обличчя.

Я — зарізане дурне ягня,

Ти — розпатлана синиця.

Приспів:

Коли по небу бродили річки, коли на сонці цвіла трава

Ніхто не знав про людину і нескінченність мала рацію,

Коли ходила весна ліворуч дарували вітри очі-квіти

Нагими були Адам і Ева тоді була зі мною ти.

Як передчують щастя люди

Розбиваючись про скла дали

Ми любові всі краї пізнали,

Але не знали, що так буде.

Після у вікно курили

Думали — все марно

Згадували, як нудно жили

Вранці ти так прекрасна.

Ранок у твоїх долонях

П'ю цю живу воду

Вранці ти так прекрасна.

П'ю цю живу воду.

Приспів:

Коли по небу бродили річки, коли на сонці цвіла трава

Ніхто не знав про людину і нескінченність мала рацію,

Коли ходила весна ліворуч дарували вітри очі-квіти

Нагими були Адам і Ева тоді була зі мною ти.

Ранок у твоїх долонях

П'ю цю живу воду.