Der Bergschmied - Dauþuz

In Einsamkeit, an jenem ogygischen Ort

Da glühen die Kohlen, rot in der Esse

Er war stets hier und ging nie hinfort

Ging nie ins Tal, niemals zur heiligen Messe

Der Bergschmied birgt sich tief im uralten Wald

Daselbst, wo die Eichenstämme knorrig sind von Gestalt

Der Bergschmied, Herr von Feuer, Glut und Eisen

Seine Kunst den Berg, das Erz, mag wie Butter zerreißen

Täglich steigt des Berges Knecht, zu ihm hinauf

Bringt das stumpfe Gezähe, der umliegenden Gruben

Das Eisen zischt, am kühlen frischen Wasserlauf

An seiner Schmiedekunst, kann sich keiner mit ihm jemals messen

Der Bergschmied

Man erzählt sich, er sei kein Mensch, ein Dämon gar

Zu Sonnenwenden und Gleichen, lodert sein Feuer bis weit ins Tal

Niemand weiß was daran Sage ist oder was hieran wirklich wahr

Denn niemand wagt sich in seinen fels´gen Saal

Keiner soll sein Reich je betreten, nur der ihm wohlbekannte Knecht

Von den gottfürchtgen Schafen

Wird selbst der Blick auf seine Statt gemieden

Der Bergschmied

Man hört von alten Mären, das er schon immer dort verweilt

Es erzählen die alten Mären, er sei ewig

Bis den Berg der Tod ereilt

На самоті, в тому огігічному місці

Вугілля світиться, червоне в кузні

Він завжди був тут і ніколи не пішов

Ніколи не ходив до долини, ніколи на Святу Месу

Бергсміт захований глибоко в стародавньому лісі

Там, де стовбури дуба вузлуваті

Коваль, володар вогню, вуглинки та заліза

Його мистецтво може розірвати гору, руду, як масло

Щодня до нього підіймається слуга гори

Принесіть тупий жорсткість навколишніх ям

Залізо шипить біля прохолодної прісної води

Ніхто й ніколи не зможе з ним конкурувати за своїми ковальськими здібностями

Коваль

Кажуть, що він не людина, навіть демон

Під час сонцестояння та рівнодення його вогонь палає далеко в долину

Ніхто не знає, що про нього є легендою або що про це насправді правда

Бо ніхто не сміє увійти до його кам’янистої зали

Ніхто ніколи не ввійде в його царство, тільки добре відомий йому слуга

Про благочестивих овець

Навіть погляду на його місце уникає

Коваль

Зі старих казок чується, що він там завжди залишався

Старі казки розповідають, що він вічний

Поки смерть не наздожене гору