Der Bergjunge - Dauþuz

In seinem 9

Jahr begann die Zeit

Laut seinem Vater ward er nun bereit

«Nun trägst du bei, zum Familienheil

Im Berg verdienst du für uns deinen Teil»

Die Scheidebank war sein erster Ort

Erst am Mundloch, später in der finstren Teufe

Stund um Stund im trüben Schein

In Karren und Körbe die Erze hinein

Mit 15 wurde er des Hauers Knecht

Und mit 19 erlernte er, des Hauers Recht

Mit 30 ein Meister, die Knochen schon wund

Die Hände taub, der Rücken geschund

Nun lehrt er die Jungen noch an der Bank

Blickt sie an, mit Wehmut im Herzen

Erinnerst sich, als er wie sie war

Was für ein Leben, würde alles geben

Es anders zu leben

Ein Krüppel, ein Schatten, der Bergmann so müde

Sein Lohn hat nur selten den Hunger gestillt

Zuletzt hat die Bergsucht seine Lungen zerfressen

Ihm neimals niemand gedacht, er wurde längst vergessen

У свій 9-й

рік почався час

За словами його батька, тепер він був готовий

«Тепер ви сприяєте порятунку родини

В горі ти свою частку для нас заробиш»

Scheidebank був його першим закладом

Спочатку в гирлі, пізніше в темних глибинах

Година за годиною при тьмяному світлі

Покладіть руди у візки та кошики

У 15 років став слугою теса

А в 19 років він дізнався закон Хауера

Майстру в 30, аж кості болять

Німіють руки, болить спина

Зараз він ще навчає хлопців у банку

Дивиться на неї з сумом у серці

Згадай, коли він був схожий на неї

Яке життя, віддав би все

Прожити по-іншому

Каліка, тінь, так втомився шахтар

Його зарплата рідко втамовувала голод

Зрештою, гірська залежність роз’їла його легені

Про нього ніхто не думав, його давно забули