Dem Berg entrissen - Dauþuz

Am Rande der Alpen vor über zweitausend Jahren

An den Ufern des Iuvarus schlugen sie ein

Schürften das weiße Gold im Dunkel der Berge

Trieben die Stollen mit Schlägel und Eisen

Noriker im tiefen Berg

Kaum einer wurde 30 Jahr

Gaben Leben, Fleisch und Blut

Für den Reichtum ihres Fürsten

Zweitausend Jahre, waren sie hier verborgen

Zwei Kelten ruhten dort im Berg in Frieden

Begraben unter ihrem einstgem Werk

Bis man 1616 ihre Ruhe zerstörte

In 110 Lachter Teufe gingen sie einst zugrund

Konserviert durch jenes, was sie einst so begehrt

Schlägel und Eisen noch an ihrer Seite

Diese waren ihr Totengeleit, Schlägel und Eisen ihr Totengeleit

Dem Berg entrissen, mit welchem sie vereint

Aufgebahrt, im Schatten der Kirche verfault

Dem Berg entrissen, kein Christ je um sie geweint

Die Totenruh geschändet, im Heidengebürg

Libera Nos Domine

Libera Paganum Domine

Noriker tief im Berg

Aufgebahrt und verfault, im Schatten der Kirche

Dem Berg entrissen, der Totenruhe beraubt

На краю Альп більше двох тисяч років тому

На берегах Іуваруса вони вдарили

Добувають біле золото в темряві гір

Забивали шпильки киянками та прасками

Норікер у глибокій горі

Навряд чи комусь виповнилося 30

дари життя, плоті й крові

За багатство свого князя

Дві тисячі років вони були тут заховані

Там у горі спокійно спочивали двоє кельтів

Похований під колишньою роботою

Поки їх мир не був зруйнований у 1616 році

Колись вони загинули на глибині 110 сміх

Збереглася тим, чого колись так хотіла

Молоток і залізо все ще біля неї

Це були їхні супутники для мертвих, молотки та праски – їхні супутники для мертвих

Зірвана з гори, з якою вона єднається

Викладена, гниє в тіні церкви

Зірваний з гори, жоден християнин ніколи не плакав за нею

Решту загиблих осквернили в Хайденгебірге

Libera Nosdomine

Купол Libera Paganum

Норікер глибоко в горі

Викладена і гниє, в тіні церкви

Зірваний з гори, позбавлений спокою мертвих