Гагарин - Da Gudda Jazz

Знаешь друг, она срывает башни

Не зря стряпает из себя важную

И я шлю всех остальных нах шлюх

Только с ней сегодня откровенно пошлю

Говорит голос в голове, вокруг шум и гам

Надо бы нам убегать, но куда?

В этой комнате много людей, я ловлю твой взгляд

И уже который день к тебе не могу я подойти

Теперь пока они наедине, мы будто паралитики, да, я

Кто-то называет нас «Парой не таких, как все»

Весь стог породила ты

Вспотели ладони, на краю нервы

Пока не верю, но по крайне мере

Я готов про то говорить тебе

Как мне необходимо тебя сбить с петель

Да, я намерен быть тебе тем

Кто подарит весь свет и завоевать вес!

Пытались все применить чары!

В твоём космосе первым быть будто Гагарин!

Когда нас оставили одних —

Весь мир как бы затих и в спектакль не зайти

Как не сойти с ума, когда не видно даже помех?

Да, мы-мы дышим каждым моментом

И тут крыши наши от этого — Поехали!

(Гагарин)

Говорит Москва!

Передаем сообщение ТАСС

О первом в мире полете человека

В космическое пространство!

(Диктор)

Нам не до них теперь.

Тебе далеко

Не до него, далеко не до нее мне

Пока в этой комнате мы двое — я тебе

Не дам уйти;

вариант один: мы улетим

Да, да!

До тебя у меня не было

Ни малого намека на любовь

Я, я потерял и не могу

Вернуть былой покой!

Весь для неё, мысли лишь с ней

Вместо неё близко ни с кем

Я до нее был одинок и делил

Не Бог ведь с кем постель

Я ни минуты не могу без тебя тут

Пока ты на том берегу — я есть не могу

Мне невмоготу выносить пытку такую —

Как пекло в аду

Когда нас оставили одних —

Весь мир как бы затих и в спектакль не зайти

Как не сойти с ума, когда не видно даже помех?

Да, мы-мы дышим каждым моментом

И тут крыши наши от этого — Поехали!

(Гагарин)

Знаєш друг, вона зриває башти

Недаремно готує із себе важливу

І я шлю всіх інших нах шлюх

Тільки з нею сьогодні відверто пошлю

Говорить голос у голові, навколо шум і гам

Треба нам би тікати, але куди?

В цій кімнаті багато людей, я ловлю твій погляд

І вже котрий день до тебе не можу я підійти

Тепер поки вони наодинці, ми ніби паралітики, так, я

Хтось називає нас «Парою не таких, як усі»

Весь стог породила ти

Спітніли долоні, на краю нерви

Поки що не вірю, але принаймні

Я готовий про те говорити тобі

Як мені необхідно тебе збити з петель

Так, я має намір бути тобі тим

Хто подарує весь світ і завоювати вагу!

Намагалися всі застосувати чари!

У твоєму космосі першим бути ніби Гагарін!

Коли нас залишили самих—

Весь світ як би затих і в спектакль не зайти

Як не збожеволіти, коли не видно навіть перешкод?

Так, ми дихаємо кожним моментом

І тут дахи наші від цього — Поїхали!

(Гагарін)

Говорить Москва!

Передаємо повідомлення ТАРС

Про першому в світі польоті людини

В космічний простір!

(Диктор)

Нам не до них тепер.

Тобі далеко

Не до його, далеко не до не мені

Поки що в цій кімнаті ми двоє— я тобі

Не дам піти;

варіант один: ми полетимо

Так Так!

До тебе у мене не було

Ні малого натяку на любов

Я, я втратив і не можу

Повернути колишній спокій!

Весь для неї, думки лише з ній

Замість неї близько ні з кем

Я до ніше був самотній і ділив

Адже не Бог з ким ліжко

Я ні хвилини не можу без тебе тут

Поки ти на тому березі — я є не можу

Мені нестерпно виносити таке катування—

Як пекло в пеклу

Коли нас залишили самих—

Весь світ як би затих і в спектакль не зайти

Як не збожеволіти, коли не видно навіть перешкод?

Так, ми дихаємо кожним моментом

І тут дахи наші від цього — Поїхали!

(Гагарін)