Капли дождя - Чёрный Обелиск

С неба падают капли дождя, асфальт шлифуя,

Я продолжаю идти вперёд почти вслепую.

С неба падают капли дождя, заполняя ёмкость пустую,

Я вовсе не сошёл с ума, я так себя тренирую.

Я хочу привыкнуть к борьбе,

Вдруг я стану солдатом удачи.

Я хочу быть привыкшим к воде,

Если рядом кто-нибудь заплачет.

Пусть уходит вместе с водой,

Память о былых неудачах.

Все, что было раньше со мной,

Для меня теперь ничего не значит.

С неба падают капли дождя, усложняя дорогу простую.

Я всё равно не вернусь назад, пусть даже сильно рискуя.

Не верь, не бойся, не проси, я запомнил идею простую,

Тот, кто сидит и жалеет себя, тот тратит время впустую.

Я хочу привыкнуть к борьбе,

Вдруг я стану солдатом удачи.

Я хочу быть привыкшим к воде,

Если рядом кто-нибудь заплачет.

Пусть уходит вместе с водой,

Память о былых неудачах.

Все, что было раньше со мной,

Для меня теперь ничего не значит.

З неба падають краплі дощу, асфальт шліфуючи,

Я продовжую йти вперед майже наосліп.

З неба падають краплі дощу, заповнюючи ємність порожню,

Я зовсім не збожеволів, я так себе треную.

Я хочу звикнути до боротьби,

Раптом я стану солдатом удачі.

Я хочу бути звиклим до води,

Якщо поруч хтось заплаче.

Нехай іде разом із водою,

Пам'ять про колишні невдачі.

Все, що було раніше зі мною,

Для мене тепер нічого не означає.

З неба падають краплі дощу, ускладнюючи дорогу просту.

Я все одно не повернуся назад, нехай навіть дуже ризикуючи.

Не вір, не бійся, не проси, я запам'ятав ідею просту,

Той, хто сидить і жаліє себе, той марнує час.

Я хочу звикнути до боротьби,

Раптом я стану солдатом удачі.

Я хочу бути звиклим до води,

Якщо поруч хтось заплаче.

Нехай іде разом із водою,

Пам'ять про колишні невдачі.

Все, що було раніше зі мною,

Для мене тепер нічого не означає.