Дом желтого сна - Чёрный Обелиск

Ночь превращается в день,

День превращается в страх,

Страх превращается в тень,

Тень превращается в прах.

Боль позабудь и поверь —

Смерть будет только одна,

Все упирается в дверь,

Дверь в дом желтого сна.

Здесь легче дышать, здесь чище вода,

Легко отыскать дорогу сюда,

Но тот кто пришел, останется здесь навсегда.

Ночь превращается в день,

День превращается в бой,

Бой превращается в лень,

Лень превращается в боль.

В пар превращается ртуть,

Ртуть испаряют со дна,

Ртуть превращается в путь,

Путь к дому желтого сна.

Ночь превращается в день,

День превращается в дым,

Дым превращается в тень.

Я прохожу виражи,

Ложь — неболшая вина,

Все превращается в жизнь,

Жизнь в доме желтого сна.

Ніч перетворюється на день,

День перетворюється на страх,

Страх перетворюється на тінь,

Тінь перетворюється на прах.

Біль забудь і повір —

Смерть буде лише одна,

Все упирається в двері,

Двері в будинок жовтого сну.

Тут легше дихати, тут чистіша вода,

Легко знайти дорогу сюди,

Але той, хто прийшов, залишиться тут назавжди.

Ніч перетворюється на день,

День перетворюється на бій,

Бій перетворюється на лінь,

Лінь перетворюється на біль.

У пар перетворюється ртуть,

Ртуть випаровують з дна,

Ртуть перетворюється на шлях,

Шлях до будинку жовтого сну.

Ніч перетворюється на день,

День перетворюється на дим,

Дим перетворюється на тінь.

Я проходжу віражі,

Брехня - невелика вина,

Все перетворюється на життя,

Життя в будинку жовтого сну.