Стой и смотри - Чёрный Обелиск

Ветер дышит в лицо, разгоняя туман.

В окнах снова кино, на дорогах капкан.

Люди верят и ждут, несмотря ни на что,

Рубят правду и лгут, так порою смешно.

Нервно смотрят вдаль и хотят всё знать,

Но тебе я могу показать.

Знай, ты мне не враг!

Всё, что есть у меня, я отдам просто так.

Встань рядом со мной!

То, что вижу я, ляжет перед тобой.

Чужие сны огромной страны,

Ненависть слов, проливающих кровь.

Но всё же встань и молча смотри,

Ты узнаешь всё, что ждёт впереди.

Стой и смотри!

Стой и смотри!

Если кто-то на грудь вдруг добавил наград,

Значит где-то убит неизвестный солдат.

Если снова гремит, то возможно гроза.

И, быть может, уже совсем рядом война.

Люди смотрят вдаль и не знают, что ждать,

Но тебе я могу показать.

Вітер дихає в обличчя, розганяючи туман.

У вікнах знову кіно, на дорогах капкан.

Люди вірять і чекають, незважаючи ні на що,

Рубають правду і брешуть, так часом смішно.

Нервово дивляться в далечінь і хочуть все знати,

Але я тобі можу показати.

Знай, ти мені не ворог!

Все, що є в мене, я просто віддам.

Устань поруч зі мною!

Те, що я бачу, ляже перед тобою.

Чужі сни величезної країни,

Ненависть слів, що проливають кров.

Але все ж устань і мовчки дивись,

Ти дізнаєшся про все, що чекає попереду.

Стій і дивись!

Стій і дивись!

Якщо хтось на груди раптом додав нагород,

Значить, десь убито невідомого солдата.

Якщо знову гримить, то можлива гроза.

І, можливо, вже зовсім поруч війна.

Люди дивляться в далечінь і не знають, що чекати,

Але я тобі можу показати.