Игрок - Чёрный Обелиск

День за днем за зеленым сукном

Ты сидишь, как во сне.

Ты один за игорным столом —

Нет партнеров в игре.

На столе — свет удач, звон монет,

Славы блеск на столе.

Ты в азарте один мечешь банк,

Ты прикован к игре.

Вот твоя жизнь — вот это вся твоя жизнь.

Снова ты полон азарта, сжимая курок.

Выигрыш твой — можешь вновь наслаждаться игрой.

Жаль, ты давно уже мертв, одинокий игрок.

На столе — крах бесплодных надежд,

И отчаянья крик.

Все, что было, что будет, что есть,

Ты спустил в один миг.

Пепел светлой мечты на столе —

Не везет игроку.

И дрожащей рукой пистолет

Ты подносишь к виску.

День за днем за зеленим сукном

Ти сидиш, як у сні.

Ти один за гровим столом —

Немає партнерів у грі.

На столі - світло удач, дзвін монет,

Слави блиск на столі.

Ти в азарті один кидаєш банк,

Ти прикутий до гри.

Ось твоє життя— ось це все твоє життя.

Знову ти повний азарту, стискаючи курок.

Виграш твій - можеш знову насолоджуватися грою.

Шкода, ти давно вже мертвий, самотній гравець.

На столі - крах безплідних надій,

І відчаю крик.

Все, що було, що буде, що є,

Ти спустив в одну мить.

Попіл світлої мрії на столі

Не везе гравцю.

І тремтячою рукою пістолет

Ти підносиш до скроні.