Message d'espoir - Broussaï

Je suis né sous les bombes, a Kinshasa.

Il ne reste plus que des tombes, pouquoi, pourquoi?

La vie ne tient qu’aà un fil ne vois tu pas?

Pourquoi nos peuples s’entre-tuent t’ils, oh dites moi,

Dites moi?

Dites moi d’ou viennent ces hommes blanc en costard,

Attachés cases et teints blafards.

Qui vendent leurs armes an Afrique noire.

Je crie pour ces enfants Coréens, qui crévent de faim,

A cause d’une horrible dictature, ils n’ont aucun futur.

Je crie pour ces personnes Afghanes traitées comme

Des esclaves.

Victimes d’un régime fanatique,

Elles n’ont aucun droit, Leur vie sont tragiques.

Je suis né sous la pression a Lhassa.

Nos moines sont en prison, oh pourquoi, pourquoi?

Notre culture est détruite ne voit tu pas?

Pourquoi ces gens sinisent ils, oh dites moi, dites?

Dites moi d’ou viennent ces hommes blanc en costard,

Attachés cases et teints blafards.

Qui vendent nos âmes car on croit en Bouddha.

Ecoute écoute man, je prends le micro pour les enfants blessés.

Pour qui le soleil n’a pas brillé.

Bouge, bouge contre ces hommes qui ne font qie massacrer

Pour le pouvoir et la money.

Danse, danse dans ce message d’espoir

Pour les enfants qui vivent dans le noir.

Danse, danse dans ce message d’espoir

Pour les enfants qui vivent dans le noir.

Ecoute, ecoute man, ecoute ce son qui me pousse yeah.

Ecoute ce rythme qui vient de la brousse.

Bouge, bouge, bouge tes fesses pour ces idées et ça sans cesse

Sans qu’aucune fléche ne te touche ni te blesse

Lance, lance, lance ce message d’espoir.

Aux peuples qui se battent pour un territoire.

Ecoute, ecoute, ecoute ce son qui me posse yeah.

Ressens en bien les secousses.

Qui sont ces hommes qui répandent la violence

Sur leurs propres fréres et sans respecter l’enfance.

Qui sont ces hommes qui n’ont aucune conscience.

Dictateurs laissant leur peuple dans l’indifférence.

Pourquoi on laisse ces hommes dans la démence

S’attaquer a l’enfance.

Pourquoi on laisse ces hommes dans la démence

Effacer leur innocence.

Я народився під бомбами, у Кіншасі.

Залишилися тільки могили, чому, чому?

Життя висить на волосині, хіба ти не бачиш?

Чому наші люди вбивають один одного, о, скажи мені,

Скажи мені?

Скажи мені, звідки взялися ті білі люди в костюмах,

Зав'язані коробки і блідий колір обличчя.

Хто продає зброю в чорній Африці.

Я плачу за цих корейських дітей, які голодують,

Через жахливу диктатуру у них немає майбутнього.

Я плачу за цих афганців, з якими так ставляться

Раби.

Жертви фанатичного режиму,

Вони не мають прав, Їхнє життя трагічне.

Я народився під тиском у Лхасі.

Наші ченці у в'язниці, ой чому, чому?

Наша культура знищена, хіба ви не бачите?

Чому ці люди китають, ну скажи мені, скажи?

Скажи мені, звідки взялися ті білі люди в костюмах,

Зав'язані коробки і блідий колір обличчя.

Хто продає наші душі, тому що ми віримо в Будду.

Слухай, послухай, я беру мікрофон для поранених дітей.

Для кого сонце не світило.

Рухайтеся, рухайтеся проти цих людей, які не роблять нічого, крім вбивства

За владу і гроші.

Танцюй, танцюй у цьому посланні надії

Для дітей, які живуть у темряві.

Танцюй, танцюй у цьому посланні надії

Для дітей, які живуть у темряві.

Слухай, послухай, чоловіче, послухай цей звук, який штовхає мене, так.

Послухайте цей ритм, що доноситься з куща.

Рухайтеся, рухайтеся, рухайтеся дупою заради цих ідей і так постійно

Без будь-якої стріли, яка торкнеться і не зашкодить вам

Запустіть, запустіть, запустіть це повідомлення надії.

Народам, які борються за територію.

Слухай, слухай, слухай цей звук, який приносить мені так.

Добре відчуйте тремтіння.

Хто ці чоловіки, які поширюють насильство

На своїх рідних братів і не поважаючи дитинства.

Хто ці люди, у яких немає совісті.

Диктатори залишають свій народ байдужим.

Чому ми залишаємо цих чоловіків у божевіллі

Напад на дитинство.

Чому ми залишаємо цих чоловіків у божевіллі

Зітріть їхню невинність.