Seul dans la foule - Broussaï

Devant nous s’ouvre le second millénaire

L’homme moderne entre dans une nouvelle ère

Les poussières de nos actes flottent dans l’atmosphère

Un monde qui oublie les siens progresse sans repère

A mesure que la possibilité grandit

La couleur de l’horizon s’obscurcit

Le rapport entre les hommes se durcit

Est-on prêt à en payer le prix?

Seul dans la foule…

Perdu dans les allées de la fourmilière

Une mégapole aux allures singulières

J’avance dans les rues bondées en solitaire

L'âme d’un voyageur en plein désert

Là-bas, où les gens n’ont presque rien

Les regards se croisent, on se tend la main

Ici les automates tracent tous leur chemin

Si proche de mes semblables et pourtant si loin

Chaque jour, je marche seul dans la foule

Si quelqu’un tombe, personne ne se retourne

Une réalité glacée en découle

Dans les flots nous sommes seuls face à la houle

Seul dans la foule…

Попереду друге тисячоліття

Сучасна людина вступає в нову еру

У атмосфері витає пил наших справ

Світ, який забуває про власне, прогресує непомітно

У міру зростання можливості

Колір горизонту темніє

Відносини між чоловіками загострюються

Чи готові ми заплатити ціну?

Один у натовпі...

Загубився в алеях мурашника

Мегаполіс з унікальним виглядом

Я ходжу по людних вулицях один

Душа мандрівника посеред пустелі

Там, де у людей майже нічого немає

Очі зустрічаються, ми тягнемося

Тут всі автомати прокладають свій шлях

Так близько до мого роду і все ж так далеко

Кожен день я ходжу один у натовпі

Якщо хтось впаде, ніхто не обернеться

Настає жахлива реальність

У хвилях ми одні проти хвилі

Один у натовпі...