Дедушка Земля - Братья Карамазовы

Эх, тянет ноги к небу Дедушка Земля.

А жадные птицы летят по делам

Длинной веревке не видно конца

Да кто ж здесь лишний, а?

Дак я ж — это я.

Маленький слесарь трет наждаком,

Черные дыры верных подруг

Умер артист, а родился снаряд.

Так плачь, любимая плачь.

И только я динамит, я лежу под мостом.

По моим мозгам — то вперед, то назад

Трамвай дурак туда его мать,

Не могу взорвать, не могу взорвать.

Иван Сусанин приходит ко мне

Зовет за собой, предлагает свой план —

За болотом дверь, а за дверью туман.

Все уже там, все уже там.

И только я динамит, я лежу под мостом.

По моим мозгам то вперед, то назад

Трамвай дурак — туда его мать,

Не могу взорвать, не могу взорвать.

Ех, тягне ноги до неба Дідусь Земля.

А жадібні птахи летять у справах

Довгою мотузкою не видно кінця

Та хто ж тут зайвий, га?

Так я ж це я.

Маленький слюсар трет наждаком,

Чорні дірки вірних подруг

Помер артист, а народився снаряд.

Так плач, улюблена плач.

І лише я динаміт, я лежу під мостом.

Щодо моїх мізків — то вперед, то назад

Трамвай дурень туди його мати,

Не можу підірвати, не можу підірвати.

Іван Сусанін приходить до мене

Закликає за собою, пропонує свій план.

За болотом — двері, а за дверима — туман.

Все вже там, все там.

І лише я динаміт, я лежу під мостом.

По моїх мізках то вперед, то назад

Трамвай дурень - туди його мати,

Не можу підірвати, не можу підірвати.