Кто я тебе - Братья Карамазовы

Брат мой, родимый, где наши рельсы,

Которые ведут домой?

Длинные иглы, слюнявые рты

Снова напомнят мне о той...

А утро снова глупее чем вечер

О, Боже, как мне тебя не хватает.

Когда в себя я вливаю вечность

Любовь отступает.

Кто я тебе?

Кто я тебе?

Кто я тебе?

Кто я тебе?

Хочу домой.

Брат мой, родимый, пригнись — здесь низко

Летают тучи, да прямо в темя

Бросают снегом, в присыпку — солью

Кончают время!

А ночью сырость вползает в душу

И как сберечься, чтоб не сорваться

И только ветер — свежак последний

Даст удержаться!

Кто я тебе?

Кто я тебе?

Кто я тебе?

Кто я тебе?

Хочу домой.

Кто я тебе?

Кто я тебе?

Кто я тебе?

Кто я тебе?

Хочу домой.

Брате мій, рідний, де наші рейки,

Які ведуть додому?

Довгі голки, слиняві роти

Знову нагадають мені про ту...

А ранок знову дурніший за вечір

О Боже, як мені тебе не вистачає.

Коли в себе я вливаю вічність

Кохання відступає.

Хто я тобі?

Хто я тобі?

Хто я тобі?

Хто я тобі?

Хочу додому.

Брате мій, рідний, пригнись — тут низько

Літають хмари, та прямо в темряву

Кидають снігом, у присипку - сіллю

Закінчують час!

А вночі вогкість вповзає в душу

І як зберегтися, щоб не зірватися

І лише вітер — свіжак останній

Дасть утриматись!

Хто я тобі?

Хто я тобі?

Хто я тобі?

Хто я тобі?

Хочу додому.

Хто я тобі?

Хто я тобі?

Хто я тобі?

Хто я тобі?

Хочу додому.