Очень вежливый Индюк - Борис Заходер

Объявился

В доме

Вдруг

Очень Вежливый Индюк.

Раз по тридцать в день,

Не реже,

Он кричал:

— Эй вы, невежи!

Заходите, что ли, в гости —

Поучиться

Веж-

ли-

вос-

ти!

Я и сам, — кричал Индюк, —

Доктор Вежливых Наук,

И жена моя — пример

Замечательных манер:

Даже, когда спит она,

Видно, что воспитанна!

Не стесняйся ты, Осел!

Заходи, садись за стол!

Что же ты молчишь как рыба?

Говори: «Приду, спасибо!»

Ты не будь свиньей, Свинья.

—

Ждет тебя

Моя семья!

Только раньше бы

Умыла

Ты свое свиное рыло!

Как ни бился он,

Однако

К Индюку никто не шел —

Ни Корова,

Ни Собака,

Ни Хавронья,

Ни Осел!

Посинел Индюк от злости:

— Не идут, нахалы, в гости!

Зря пропали все труды!

Все они — балды-балды!

И добавил

С высоты

Своего величия:

— Не усвоили,

Скоты,

Правила приличия!

З'явився

В будинку

Раптом

Дуже Ввічливий Індик.

Раз по тридцять на день,

НЕ рідше,

Він кричав:

- Гей ви, невігласи!

Заходьте, чи що, в гості

Навчитися

Віж-

чи-

вос-

ти!

Я й сам,— кричав Індик,—

Доктор Ввічливих Наук,

І дружина моя – приклад

Чудових манер:

Навіть, коли вона спить,

Видно, що вихована!

Не соромся ти, Оселе!

Заходь, сідай за стіл!

Що ж ти мовчиш, як риба?

Говори: «Прийду, дякую!»

Ти не будь свинею, Свиня.

-

Чекає на тебе

Моя сім'я!

Тільки раніше б

Умила

Ти своє свиняче рило!

Як не бився він,

Проте

До Індика ніхто не йшов.

Ні Корова,

Ні Собака,

Ні Хавронья,

Ні Осел!

Посинів Індик від злості:

- Не йдуть, нахаби, в гості!

Даремно пропали всі праці!

Усі вони – балди-балди!

І додав

З висоти

Своєї величі:

- Не засвоїли,

Скоти,

Правила пристойності!