Кит и Кот - Борис Заходер

В этой сказке

Нет порядка:

Что ни слово —

То загадка!

Вот что

Сказка говорит:

Жили-были

КОТ

и

КИТ.

КОТ — огромный, просто страшный!

КИТ был маленький, домашний.

КИТ мяукал.

КОТ пыхтел.

КИТ купаться не хотел.

Как огня воды боялся.

КОТ всегда над ним смеялся!

Время так проводит

КИТ:

Ночью бродит,

Днем храпит.

КОТ

Плывет по океану,

КИТ

Из блюдца ест сметану.

Ловит

КИТ

Мышей на суше.

КОТ

На море бьет

Баклуши!

КИТ

Царапался, кусался,

Если ж был неравен спор —

От врагов своих спасался,

Залезая на забор.

Добрый КОТ

Ни с кем не дрался,

От врагов

Уплыть старался:

Плавниками бьет волну

И уходит

В глубину…

КИТ

Любил залезть повыше.

Ночью

Песни пел на крыше.

Позовешь его:

— Кис, кис!

—

Он охотно

Спрыгнет вниз.

Так бы все и продолжалось,

Без конца, само собой,

Но

Развязка приближалась:

В море

Вышел

Китобой.

Зорко смотрит

Капитан.

Видит — в море

Бьет фонтан.

Он команду подает:

— Кит по курсу!

Полный ход!

Китобой

Подходит к пушке…

Пушки — это не игрушки!

Я скажу

Начистоту:

Не завидую

КИТУ!

— Мама!

—

Крикнул китобой,

Отскочив от пушки.

—

Что же это?..

Хвост трубой…

Ушки на макушке…

Стоп, машина!

Брысь, урод!

Эй, полундра:

В море — КОТ!

— Успокойся!

Что с тобой?

— Я, — кричит, — не котобой!

Доложите капитану —

Я стрелять в кота не стану!

Наказать я сам готов

Тех, кто мучает котов!

«Всем-всем-всем!

—

Дрожа, как лист,

Телеграмму шлет радист.

—

Всем-всем-всем!

На нас идет

Чудо-Юдо Рыба-Кот!

Тут какая-то загадка!

В этой сказке нет порядка!

Кот обязан жить на суше!

SOS (Спасите наши души!)»

И в ответ

На китобазу

Вертолет

Садится сразу.

В нем

Ответственные лица

Прилетели из столицы:

Доктора,

Профессора,

Медицинская сестра,

Академик по Китам,

Академик по Котам,

С ними семьдесят студентов,

Тридцать пять корреспондентов,

Два редактора с корректором,

Кинохроника с прожектором,

Юные натуралисты

И другие специалисты.

Все на палубу спустились,

Еле-еле разместились.

Разбирались

Целый год —

Кто тут КИТ

И где тут КОТ.

Обсуждали, не спешили.

И в конце концов

Решили:

«В этой сказке нет порядка.

В ней ошибка,

Опечатка:

Кто-то,

Против всяких правил,

В сказке буквы переставил,

Переправил

«КИТ» на «КОТ»,

«КОТ» на «КИТ», наоборот!»

Ну,

И навели порядок:

В сказке больше нет загадок.

В океан

Уходит КИТ,

КОТ на кухне

Мирно спит…

Все, как надо,

Все прилично.

Сказка стала — на «отлично»!

Всем понятна и ясна.

Жаль,

Что кончилась

Она!..

У цій казці

Немає порядку:

Що ні слово

То загадка!

Ось що

Казка каже:

Жили були

КІТ

і

КІТ.

КІТ - величезний, просто страшний!

КІТ був маленький, домашній.

КІТ нявкав.

КІТ пихкав.

КІТ купатися не хотів.

Як вогню води боявся.

КІТ завжди над ним сміявся!

Час так проводить

КІТ:

Вночі тиняється,

Вдень хропе.

КІТ

Пливе океаном,

КІТ

Зі блюдця їсть сметану.

Ловить

КІТ

Мишей на суші.

КІТ

На морі б'є

Баклуші!

КІТ

Дряпався, кусався,

Якщо ж була нерівна суперечка —

Від ворогів своїх рятувався,

Залазячи на огорожу.

Добрий кіт

Ні з ким не бився,

Від ворогів

Плисти намагався:

Плавниками б'є хвилю

І йде

В глибину…

КІТ

Любив залізти вище.

Вночі

Пісні співав на даху.

Покличеш його:

- Киць киць!

-

Він охоче

Зістрибне вниз.

Так би все й тривало,

Без кінця, само собою,

Але

Розв'язка наближалася:

У морі

Вийшов

Кітобій.

Зорко дивиться

Капітан.

Бачить - у морі

Б'є фонтан.

Він команду подає:

- Кит за курсом!

Повний хід!

Кітобій

Підходить до гармати.

Гармати – це не іграшки!

Я скажу

Начистоту:

Не заздрю

КИТУ!

- Мама!

-

Крикнув китобій,

Відскочивши від гармати.

-

Що ж це?..

Хвіст трубою.

Вушка на маківці.

Стоп, машино!

Голись, виродок!

Гей, півлундра:

У морі - КІТ!

- Заспокойся!

Що з тобою?

- Я, - кричить, - не котобій!

Доповісти капітану

Я стріляти в кота не стану!

Покарати я сам готовий

Тих, хто мучить котів!

«Всім-всім-всім!

-

Тремтячи, як лист,

Телеграму шле радист.

-

Усім-усім-усім!

На нас іде

Диво-Юдо Риба-Кіт!

Тут якась загадка!

У цій казці немає порядку!

Кіт повинен жити на суші!

SOS (Врятуйте наші душі!)»

І у відповідь

На китобазу

Гелікоптер

Сідає одразу.

В ньому

Відповідальні особи

Прилетіли зі столиці:

Лікарі,

Професора,

Медична сестра,

Академік з Кітів,

Академік з Котів,

З ними сімдесят студентів,

Тридцять п'ять кореспондентів,

Два редактори з коректором,

Кінохроніка з прожектором,

Юні натуралісти

та інші фахівці.

Усі на палубу спустилися,

Ледве розмістилися.

Розбиралися

Цілий рік -

Хто тут КІТ

І де тут КІТ.

Обговорювали, не поспішали.

І врешті-решт

Вирішили:

«У цій казці немає порядку.

У ній помилка,

Друкарська помилка:

Хтось,

Проти будь-яких правил,

У казці літери переставив,

Переправив

КІТ на КІТ,

«КІТ» на «КІТ», навпаки!»

Ну,

І навели лад:

У казці більше нема загадок.

В океан

Іде КІТ,

КІТ на кухні

Мирно спить...

Все, як треба,

Все пристойно.

Казка стала - на "відмінно"!

Усім зрозуміла та зрозуміла.

Шкода,

Що скінчилася

Вона!