Escuela del Vértigo - Borderline, Gran Rah, Dunsmore

Prendí la luz para no verme y no pude evitar hablarme

El silencio es un espejo insoportable

Me prometí ser mejor, el más grande

¿y cómo?, si cada día es más difícil levantarse

Me escondí de la vida detrás de una rutina voraz

Sólo para no defraudarles

Yo soy la herida que se hicieron mis padres

Querían lo mejor para mí, no puedo culparles

Me tatué en el pecho un

Me dije hombre triste, amigo: esto también va a pasar

Y suele que cada síntoma de una enfermedad

En un desesperado intento por sanar y sé que duele

La droga fue mi disfraz para estar con los demás

Cuándo mi ávido ánimo ya no puede

Rodeado de gente que no entiende

El deseo de arder, pero qué prefieren

Fui alimentado con hambre y humillación

El héroe come la carne en descomposición

¿así que no iba a ser grande?

dije a la depresión

Por qué no sigues tu maldito consejo y te suicidas tú, mejor

No hay camino directo a la cima y es que sin peligro

No tiene sentido la vida.

Mira, si la dualidad te atormenta

Piensa que el árbol más fuerte crece en agua de tormenta

Cuánto habrá que sufrir para ser uno mismo

Un Borderline saludando al abismo

Lo que no te mata volverá a intentarlo

Pero a la muy puta la estaremos esperando

No sirve de nada seguir callado

Porque lo que reprimas va a salir por algún lado

Estamos mal hechos, pero no estamos terminados

Tú te sientes solo sólo porque estas donde nadie ha llegado

¡Oh!

Siempre quise ser mejor

Pero sin dejar de ser yo

Un laberinto es el camino

He sido criado en el vértigo

Siempre quise ser mejor

Ahora tu me puedes ver

Saltar pero no caer

Entiendo a los que no creen en mí

Debe ser que mis rimas son increíbles

¿Quién necesita alas pa' vivir?

Las alas te las cortan desde el día que naciste

No había otro lugar a donde huir

Sólo con la música me hice invisible

Al borde de la línea decidí

Cruzar al otro lado para así sentirme libre

Libre!

libre de las promesas que he hecho

Te he ofrecido el cielo y ni siquiera tengo un techo

Tú estudia medicina o derecho

Tú hazle caso a la vida, yo le hago caso a mi pecho

Esa es la cuestión, el vértigo fue mi educación

Hago equilibrio con el micro y cruzo el gran cañón

Sobre una cuerda floja, hora tras hora en las hojas

Es mejor que asuman y escojan su decisión

Tuve que traicionarme por no traicionarte

Tuve que defraudarme por no defraudarte;

En el mar de la duda tuve que ahogarte

Me lanzaste al infierno, pero no puedo quemarme

No tengo miedo a subir, soy como las águilas;

No tengo miedo a caer, soy como una lágrima

Y si la realidad te atormenta

Recuerda que en el verso más fuerte nace de una herida abierta

Me dieron una vida, pero sin manual

Aprendí a respirar, pero ha sido casual

Y he aprendido a multiplicar

Y es que por uno el resultado siempre será igual

Si quieres que jure amor eterno mejor que me olvides

Yo no doy la palabra, yo sólo hago que rime

Me lanzaré desde un barranco para ver qué sigue

Si no hay libertad, al menos la caída será libre

¡Oh!

Siempre quise ser mejor

Pero sin dejar de ser yo

Un laberinto es el camino

He sido criado en el vértigo

Siempre quise ser mejor

Ahora tu me puedes ver

Saltar pero no caer

Я запалив світло, щоб не бачити себе, і не міг не розмовляти з собою

Тиша — нестерпне дзеркало

Я пообіцяв собі бути найкращим, найбільшим

А як?, якщо з кожним днем ​​вставати все важче

Я сховався від життя за хижою рутиною

Тільки щоб їх не підвести

Я рана, яку завдали мої батьки

Вони хотіли для мене найкращого, я не можу їх звинувачувати

Я зробив татуювання на грудях

Я сказав собі сумний, друже: і це пройде

І зазвичай кожен симптом якогось захворювання

У відчайдушній спробі вилікуватися, і я знаю, що це боляче

Наркотик був моїм маскуванням, щоб бути з іншими

Коли мій жадібний дух більше не може

Оточений людьми, які не розуміють

Бажання згоріти, а що віддаєш перевагу

Мене нагодували голодом і приниженням

Герой їсть гниле м’ясо

значить, він не збирався бути великим?

Я сказав до депресії

Чому б тобі не послухати твоїх проклятих порад і не вбити себе, краще

Прямого шляху на вершину немає, і це безпечно

Життя не має сенсу.

Дивіться, якщо вас мучить подвійність

Подумайте, що найсильніше дерево росте в зливовій воді

Скільки доведеться потерпіти, щоб бути собою

Прикордонна махає до безодні

Те, що не вбиває, спробуєш ще раз

Але ми будемо чекати на саму повію

Мовчати марно

Бо те, що ви придушуєте, десь вийде назовні

Ми погано зроблені, але ми не закінчили

Ти почуваєшся самотнім лише тому, що ти там, де ніхто не був

Ой!

Я завжди хотів бути кращим

Але не перестаючи бути мною

Лабіринт - це шлях

Я був вихований на запаморочення

Я завжди хотів бути кращим

тепер ти можеш мене побачити

Стрибайте, але не падайте

Я розумію тих, хто в мене не вірить

Мабуть, мої рими дивовижні

Кому для життя потрібні крила?

Крила обрізаються з дня народження

не було іншого куди бігти

Тільки під музику я став невидимим

На краю лінії я вирішив

Перейдіть на інший бік, щоб я відчував себе вільним

Безкоштовно!

Вільний від обіцянок, які я дав

Я запропонував тобі небо, а у мене навіть даху немає

Ви вивчаєте медицину чи право

Ти звертай увагу на життя, я звертаю увагу на свої груди

Ось така річ, запаморочення було моєю освітою

Я балансую з мікрофоном і перетинаю Великий каньйон

На канаті година за годиною в простирадлах

Краще, щоб вони припустили і вибрали своє рішення

Мені довелося зрадити себе за те, що не зрадила тобі

Мені довелося підвести себе за те, що я не підвела вас;

У морі сумнівів я мав тебе втопити

Ти кинув мене до пекла, але я не можу горіти

Я не боюся йти вгору, я як орли;

Я не боюся впасти, я як сльоза

А якщо реальність мучить вас

Пам’ятайте, що в найсильнішому вірші народжується з відкритої рани

Вони дали мені життя, але без посібника

Я навчився дихати, але це було випадково

І я навчився множитися

І це те, що для одного результат завжди буде однаковим

Якщо ти хочеш, щоб я присягнув на вічне кохання, краще забудь мене

Я не даю слова, я просто римую

Я стрибну з яру, щоб подивитися, що буде далі

Якщо свободи немає, то принаймні падіння буде вільним

Ой!

Я завжди хотів бути кращим

Але не перестаючи бути мною

Лабіринт - це шлях

Я був вихований на запаморочення

Я завжди хотів бути кращим

тепер ти можеш мене побачити

Стрибайте, але не падайте