Piedras a la Luna - Borderline, Dunsmore

Sigo tirando piedras a la luna

Esperando que algún día llegue alguna

Dirán: «¡Es un ingenuo, mira, aún no madura!»

Y es que todo lo grande empieza con una locura

Si cada paso lo guiara la razón

No habría experiencia ni aventuras en la vida

Pero es simple evitar la desilusión

Hazlo por amor y olvida las expectativas

Somos imaginación hechos sin orillas

Sólo soy un soñador que adora delirar

¿Cómo va a cicatrizar el dolor, amiga?

Si no paras de tocar la misma herida

Yo sé que nada es para siempre

Pero al entenderlo hice las paces con el tiempo

Me aburrí de las promesas al viento

Ahora sueño con mundos en los que luego despierto

Hallaré el lugar que he deseado siempre

Sólo tengo que imaginar y esperar

Que el sueño despierte

Hallaré el lugar que he deseado siempre

Solo tengo que imaginar y al final

Las piedras que lancé a la luna llegarán

Eres todo lo que no estaba buscando

Y, sin embargo, lo único que necesitaba

Y ahora entiendo por qué cuesta tanto

Aceptar el amor si crees que no mereces nada

Y es que no todo es sufrimiento

Dijo que cada uno elige como escribir su cuento

Por sus ojos puedo verme por dentro

No hacía milagros pero sí me enseñó a verlos

No puedes arrepentirte de lo no vivido

Deja el celoso, pero es el peor enemigo

No arrugaré mi inocencia

Solo ve a los niños, no necesitan nada más que amor y cariño

Con la magia del artista

Crea un enorme mundo sobre tu propia ruina

Y luego mira con los ojos del turista

Que ven belleza donde todos ven rutina

Hallaré el lugar que he deseado siempre

Solo tengo que imaginar y esperar

Que el sueño despierte

Hallaré el lugar que he deseado siempre

Solo tengo que imaginar y al final

Las piedras que lancé a la luna llegarán

Sé que duele lo que diga la gente

Pero lo han hecho siempre con las personas que no entienden

Sólo ilumina a quien arde más fuerte

El cobarde es quien se apaga lentamente

Duele lo que diga la gente

Pero lo han hecho siempre con las personas que no entienden

Hasta que un día nos parezca evidente

Que la cima será el suelo de la cima siguiente

Sé que duele lo que diga la gente

Pero lo han hecho siempre con las personas que no entienden

Sólo ilumina a quien arde más fuerte

El cobarde es quien se apaga lentamente

Duele lo que diga la gente

Pero lo han hecho siempre con las personas que no entienden

Hasta que un día nos parezca evidente

Que la cima será el suelo de la cima siguiente

Hallaré el lugar que he deseado siempre

Solo tengo que imaginar y esperar

Que el sueño despierte

Hallaré el lugar que he deseado siempre

Solo tengo que imaginar y al final

Las piedras que lancé a la luna llegarán

Na, na, na, na…

Я продовжую кидати каміння в місяць

Чекаючи, що наступить один день

Скажуть: «Він наївний, дивіться, він ще не зрілий!»

І це те, що все велике починається з божевілля

Якби кожен крок керувався розумом

У житті не було б ні досвіду, ні пригод

Але уникнути розчарування просто

Зробіть це заради любові і забудьте очікування

Ми - уява, створена без берегів

Я просто мрійник, який любить марити

Як залікуєш біль, друже?

Якщо ви не перестанете торкатися тієї ж рани

Я знаю, що ніщо не вічне

Але коли я це зрозумів, то помирився з часом

Мені набридли обіцянки вітру

Тепер я мрію про світи, в яких я потім прокидаюся

Я знайду те місце, яке завжди хотів

Мені залишається тільки уявити і чекати

Хай сон прокинеться

Я знайду те місце, яке завжди хотів

Мені залишається тільки уявити і зрештою

Прибуде каміння, яке я кидав на місяць

Ти все те, що я не шукав

І все ж єдине, що мені було потрібно

І тепер я розумію, чому це коштує так дорого

Прийміть любов, якщо думаєте, що нічого не заслуговуєте

І це ще не всі страждання

Він сказав, що кожен обирає, як написати свою історію

Його очима я бачу себе всередині

Він не творив чудес, але навчив мене бачити їх

Не можна шкодувати про те, чого не прожив

Залиште ревнивих, але це найлютіший ворог

Я не зморщу свою невинність

Просто подивіться на дітей, вони не потребують нічого, крім любові та ласки

З магією художника

Створіть величезний світ на власних руїнах

А потім подивіться очима туриста

Хто бачить красу там, де всі бачать рутину

Я знайду те місце, яке завжди хотів

Мені залишається тільки уявити і чекати

Хай сон прокинеться

Я знайду те місце, яке завжди хотів

Мені залишається тільки уявити і зрештою

Прибуде каміння, яке я кидав на місяць

Я знаю, що болить те, що говорять люди

Але вони завжди робили це з людьми, які не розуміють

Просто запали, хто горить найяскравіше

Боягуз – це той, хто повільно згасає

Боляче те, що говорять люди

Але вони завжди робили це з людьми, які не розуміють

Поки одного дня це не здається очевидним

Що верх буде підлогою наступного верху

Я знаю, що болить те, що говорять люди

Але вони завжди робили це з людьми, які не розуміють

Просто запали, хто горить найяскравіше

Боягуз – це той, хто повільно згасає

Боляче те, що говорять люди

Але вони завжди робили це з людьми, які не розуміють

Поки одного дня це не здається очевидним

Що верх буде підлогою наступного верху

Я знайду те місце, яке завжди хотів

Мені залишається тільки уявити і чекати

Хай сон прокинеться

Я знайду те місце, яке завжди хотів

Мені залишається тільки уявити і зрештою

Прибуде каміння, яке я кидав на місяць

На, на, на, на…