Cansada - Borderline, Flowyn

Y aunque no quiera te recuerdo

Me dueles en el cuerpo

La pesadilla empieza cuando despierto

Las emociones se pudren ahí dentro

El corazón late solo por costumbre, suena cruel, ¿no?

Lo que es cierto es que el infierno fue un paraíso que deshizo el incendio

No sabes cuánto lo siento, drogado en la locura me pierdo intentando disecar el

cadáver de un amor muerto

El fuego hizo olvidar a ratos que el amor es ciego

Y yo un perro guía sin olfato

No lo entiendo pero suele ser así

La mujer de tu vida es la que te hará querer morir

¿Cuánto rechazo una persona puede tolerar?

Si hasta contigo al lado yo me siento solo igual

Y en la habitación ya no sé cómo hacer el amor si estamos llenos de odio

Sabes que volver no tiene sentido para mí

Aunque quieras, y aunque te quiera sólo así

Y ahora sí que estoy cansada, cansada de sentir así

Tus celos son mis celdas

Que me dan soledad aunque estés junto a mí

Ya eres tan predecible

Si cada gesto que primero fascinaba ahora lo miro y detesto

Era todo perfecto al conocernos, ¿no?

Pero de a poco florecieron los defectos

Los celos son como el tiempo, todo lo destruyen

Y en la rutina nuestra vida se diluye

Dime, cómo no volverme loco si teniendo sexo conmigo me dices el nombre de otro

Que no es para tanto mi llanto

Si me mirabas con asco después del orgasmo

Si nos estamos matando con tanto dolor

Y es un error, ¿o al masoquismo le llamas amor?

Terminaba en insultos cada conversación y estuve a punto de perder el control

Tengo que alejarme cuanto antes, o vas a amenazarme de nuevo con suicidarte?

Sólo quiero arrancarte de mi mundo, pero como si lo construimos juntos

Ya no reconozco ni si quiera tu actitud

Todo me recuerda a ti, menos tú

Juré protegerte por siempre, pero llegamos a desearnos la muerte

Tiene que acabar.

Esta tortura no es vida

Doy el punto final de sutura a esta herida

Que estoy cansada, cansada de sentirme así

Tus celos son mis celdas

Que me dan soledad aunque estés junto a mi

Tus celos son mis celdas

Que me dan soledad aunque estés junto a mi

І навіть якщо я не хочу, я пам’ятаю тебе

ти завдав мені болю в тілі

Кошмар починається, коли я прокидаюся

Там гниють емоції

Серце б’ється лише за звичкою, звучить жорстоко, чи не так?

Безсумнівним є те, що пекло було раєм, який знищив вогонь

Ви не знаєте, як мені шкода, я збожеволіла, намагаючись розібрати це

труп мертвого кохання

Вогонь змушував нас часом забути, що любов сліпа

А я собака-поводир без запаху

Я не розумію, але зазвичай так буває

Жінка вашого життя - це та, яка змусить вас померти

Скільки відмов може терпіти людина?

Якщо навіть з тобою поруч я відчуваю себе самотнім

І в кімнаті я більше не знаю, як займатися любов'ю, якщо ми сповнені ненависті

Ти знаєш, що повертатися не має сенсу для мене

Навіть якщо ти хочеш, і навіть якщо я люблю тебе просто так

А тепер я справді втомився, втомився від такого відчуття

Ваша ревнощі — мої клітини

Це дає мені самотність, хоча ти поруч зі мною

ти вже такий передбачуваний

Якщо кожен жест, який спочатку зачарував, тепер я дивлюся на нього і ненавиджу

Все було ідеально, коли ми зустрілися, правда?

Але потроху дефекти процвітали

Заздрість як час, вона руйнує все

А в рутині наше життя розбавляється

Скажи мені, як я можу не зійти з розуму, якщо ти говориш мені чуже ім'я, займаючись зі мною сексом?

Що мій плач не такий вже й страшний

Якщо ти дивишся на мене з огидою після оргазму

Якщо ми вбиваємо себе з таким болем

І це помилка, чи ти мазохізм називаєш любов'ю?

Кожна розмова закінчувалася образами, і я ледь не втратила контроль

Мені треба тікати якомога швидше, чи ти знову погрожуєш мені самогубством?

Я просто хочу вирвати тебе зі свого світу, але ніби ми побудували його разом

Я вже навіть не впізнаю твоє ставлення

Мені про тебе все нагадує, крім тебе

Я поклявся захищати тебе вічно, але ми повинні побажати один одному смерті

Це має закінчитися.

Це катування не життя

Останню точку шва даю цій рані

Що я втомився, втомився від такого відчуття

Ваша ревнощі — мої клітини

Що вони дарують мені самотність, навіть якщо ти зі мною

Ваша ревнощі — мої клітини

Що вони дарують мені самотність, навіть якщо ти зі мною