Hört ma' zu! - Bodo Wartke, Вольфганг Амадей Моцарт, Johann Sebastian Bach

Es ist schon länger her, da war

ich zu Gast in einer Bar.

In der Bar gab’s nicht nur Bier

sondern auch ein Klavier.

Weil in der Bierbar

dieses Klavier war,

hab' ich drum gebeten,

dort einmal aufzutreten.

Fehler!

Ein wahres Fiasko!

Doch das wußt' ich ja nicht.

So

nahm das Unglück seinen Lauf:

Ich trat auf…

Guten Abend, meine sehr verehrten Damen und Herren!

Herzlich willkommen hier

heute Abend in der Bierbar.

Schön, dass sie heute Abend gekommen sind.

Mein Name ist Bodo Wartke.

Ich komme aus Bad Schwartau.

Und das erste Lied,

das ich heute Abend für sie spielen möchte, heißt:

Hört ma' zu!

Hört mir mal bitte zu!

Auch wenn euch das partout

nicht gefällt, dann hört zumindest mir zuliebe zu.

Hört ma' zu!

Auch du, hör mir zu.

Doch wie ich da so am Tasten-Kasten sitze,

vom rastlosen Über-die-Tasten-Hasten schwitze,

ja, wie ich da so am Sitzen und Schwitzen bin,

merk' ich auf einmal, es hört keiner hin…

Kein Gewinn für mein Wohlbefinden.

Denn die Leute trinken ihr Bier

und unterhalten sich.

Laut aber nicht mit mir.

Ihr denkt wohl, der Typ da am Klavier

ist zwar hier — na und?

Spiel dir doch die Finger wund!

Hauptsache ist, du hältst den Mund

und bleibst im Hintergrund.

Na gut.

Ich kann auch anders!

Ihr wollt was andres hören?

Kein Problem, ich kann das.

Aber was soll ich spielen,

daß die sich angesprochen fühlen?

Womit mach' ich sie wach?

Ich hab’s:

Bach.

Bei Bach werden alle schwach.

Bach macht auch nicht so’n Krach.

Ach, Bach war Komponist vom Fach:

Jeder Ton

so polyphon!

Höchste Perfektion

legte Bach an den Tag.

Na, wie findet ihr Bach?

Na?

Na?

Na?

Also nicht so toll.

Na ja, kann man nix machen.

Wie wär's denn mal mit Haydn?

Denn Haydn kann ich sehr gut leiden,

hör' mit vielen Freuden jede Haydn-Sinfonie,

will mich an den feinseidenen

Melodeien weiden!

Ja, Haydn konnte mir bereiten

einen Haydn-Spaß,

immer wenn ich am Piano saß.

Bis jetzt.

Haydn wird hier wohl auch nicht so geschätzt.

So langsam bin ich doch ein klitzekleinwenig vergrätzt,

nicht zuletzt, weil ihr grundsätzlich mir dazwischen schwätzt,

mir das ganze Lied zerfetzt!

Ätzend find' ich das!

Mal zuhören statt zu stören!

Das kann doch nicht so

schwer sein!

Hört mir doch mal zu!

Hört mir doch mal zu!

Hört mir doch mal bitte nur ein einziges Mal zu!

Nur zuhören und ich schwöre danach laß ich euch in Ruh'!

Hört mal alle her!

Bitte, bitte sehr,

weil das erstens nicht nur fair

sondern zweitens seitens euch auch wirklich freundlich wär'.

Das wär' nett, denn ich hätt' hier noch den Wolfgang Amadeus,

einmalig genial und wohl der beste auf der Welt!

Wenn Musik unser Gott wär', dann wär' Mozart Jesus!

Der war gut!

Ich vermute daher, daß er euch gefällt…

Oder auch nicht!

Warum auch?!

Okay:

Entweder ihr hört jetzt zu

und macht mal Redepause,

oder ich bin weg im Nu'

und geh nach Hause.

Ihr habt die Wahl!

Kopf oder Zahl!

Na toll!

Ich hab' echt keinen Bock mehr!

Ich hab' die Nase voll!

Ich frag' mich, was ich hier noch soll!

Jawoll!

Ich seh' jetzt zu,

daß ich mich verpiss'!

Bis bald!

Und tschüß!

Вже давно не було

я як гість у барі.

У барі було не тільки пиво

але й фортепіано.

Тому що в пивному барі

це піаніно було

Я просив це

виступати там.

Помилка!

Справжнє фіаско!

Але я цього не знав.

Так

нещастя пішли своєю чергою:

я виконував...

Доброго вечора, пані та панове!

Ласкаво просимо сюди

сьогодні ввечері в пивному барі.

Радий, що ти прийшов сьогодні ввечері.

Мене звати Бодо Вартке.

Я родом із Бад Швартау.

І перша пісня

що я хочу зіграти для вас сьогодні ввечері називається:

Послухай мене!

Будь ласка, послухайте мене!

Навіть якщо це вас не турбує

Якщо тобі не подобається, то хоча б послухай заради мене.

Послухай мене!

Ви також, послухайте мене.

Але коли я сиджу біля скриньки з ключами,

піт від неспокійного поспіху над ключами,

Так, як я сиджу і спітнію,

Я раптом помічаю, що ніхто не слухає...

Жодної вигоди для мого благополуччя.

Тому що люди п’ють своє пиво

і говорити.

Голосно, але не зі мною.

Ти, мабуть, думаєш, той хлопець за піаніно

тут — і що?

Грайте пальчики боляче!

Головне – тримати язик за зубами

і залишатися на задньому плані.

Добре.

Я можу зробити це інакше!

Хочете почути щось інше?

Не проблема, я можу це зробити.

Але що мені грати

що вони відчувають, що звертаються?

Як мені її розбудити?

Я маю це:

потік.

З Бахом усі стають слабкими.

Бах теж не так багато шумить.

О, Бах був композитором, який спеціалізується на:

Будь-який звук

такий поліфонічний!

Вища досконалість

відкрив Бах.

Ну що ти думаєш про Баха?

Н/Д?

Н/Д?

Н/Д?

Так не чудово.

Ну нічого не вдієш.

Як щодо Гайдна?

Тому що мені дуже подобається Гайдн,

з великим задоволенням слухати кожну симфонію Гайдна,

хоче мене на тонкому шовку

Мелодії пасуться!

Так, Гайдн міг підготувати мене

веселощі Гайдна,

щоразу, коли я сидів за піаніно.

Поки що.

Гайдна, мабуть, і тут не шанують.

Я потихеньку розлютуюсь,

не в останню чергу тому, що ти в основному балакаєш зі мною між ними,

порвав цілу пісню!

Мене це дратує!

Слухайте замість того, щоб турбувати!

Такого бути не може

бути важким!

Послухай мене!

Послухай мене!

Будь ласка, вислухай мене хоч раз!

Просто послухай, і я присягаюся, що потім залишу тебе в спокої!

Слухайте всі!

будь-ласка будь-ласка

тому що це не просто справедливо

а по-друге, з вашого боку був би дуже дружній.

Це було б добре, тому що в мене все ще є Вольфганг Амадей,

унікально блискучий і, мабуть, найкращий у світі!

Якби музика була нашим Богом, то Моцарт був би Ісусом!

Це було добре!

Тому я припускаю, що тобі подобається...

Чи ні!

Чому?!

ДОБРЕ:

Або ти слухай зараз

і зробити перерву

або я зникну миттєво

та йди додому

У вас є вибір!

Орел чи решка!

Чудово!

Мені вже справді не хочеться!

Я набридла цим!

Цікаво, що ще я маю тут робити!

Так!

Я зараз дивлюся

що я розлютився!

До побачення!

І до побачення!