Teufelverrückt Gottdreizehn - Bethlehem

Ich bin nicht nur eine Farbe

Sondern letztlich Siebzehn und Drei

als elfte Moglichkeit zu sterben

Eine Zeit ist zu kurz aber niemals langer

darum lasst mich meine Schulter begraben

und alle Finger einzeln auskleiden

Dann kann ich das schwarze Loch leugnen

und tief in gefaltete Keuschheit einblicken

Beim nachsten Mal lauschen wir deinem Blut

und ergeben uns in die Sunde meiner strangulierten Sprotte

Halbierte Uhren lachen lautlos in deiner Nahe

und ubelgelaute Versuchung trubt frucht’gen Suizid

Mein Sattel rutscht morgen nicht mehr weiter

und 1955 sterben die Toten in infernalischem Vergessen

Meiner letzten Domane

Dennoch erobern wir nicht, wie Erinnyen auf Seite Zwei

sondern erschleichen unsere unbeseelte Natur

In dreifaltigem Clairobscur

Liebkosener Wahn Bewirkt zuweilen eine besondere Gegenwart

welche sich wie zu tief gesunkenes Blut in Rasierklingen verhalt

und somit unser Brustloses Gluhen im Bestiarium widerhallen la?

t Als meine vergifteten Schatten im Zodiakallicht entzweibrachen

und nur ein weiterer Tod den verkampften Geruchen mi?

fiel

Erschrak eine gehornte Klinge in der Vollendung animalischer Lust

und der Verkasung neue Glieder

Schmuckten sich grobem Gewande

Bacchanten erklommen eisige Schlunde

doch gebaren die zarte Verdammnis nicht

Notzucht erblindet in oviparer Todessehnsucht

und das Nein gegen Gott und Luzifer ist erdacht

Ein ruchloser Zwang erfordet willkurliche Gefahr,

wenn die Totenklage einer glucklos verschiedenen Maid

blaulich Anarchie uber die Pforten der nackten Begierde traufelt

Um in uralten Anreicherung des Siedepunktes mein Leben zu vergeben,

wird der blasphemische Ursprung aller Grabfusser zum Untergang gereichen

Я не просто колір

Але зрештою сімнадцять і три

як одинадцятий шанс померти

Час занадто короткий, але ніколи більше

тож дозволь мені поховати плече

і підведіть кожен палець окремо

Тоді я можу заперечити чорну діру

і зазирнути в глибоку цнотливість

Наступного разу ми послухаємо вашу кров

і віддайся на гріх моєї задушеної кільки

Біля вас тихо сміються годинники, розрізані навпіл

і злопам'ятна спокуса заважає плідному самогубству

Завтра моє сідло більше не зісковзне

а в 1955 році мертві вмирають у пекельному забутті

мій останній домен

Все-таки ми не перемагаємо, як Еріннієн на другій сторінці

але проникнути в нашу неживу природу

У потрійному clairobscur

Ласкання божевілля Іноді викликає особливу присутність

який поводиться як кров, яка надто глибоко впала в леза бритви

і таким чином нехай наше безгрудне сяйво відлунює в бестіарії?

t Коли мої отруєні тіні розбилися в зодіакальному світлі

і просто ще одна смерть з викривленими запахами mi?

впав

Налякав рогатий клинок у кульмінації тваринної хтивості

і справа нових членів

Прикрашалися в грубі шати

Вакханки лізли на крижані прірви

ще не винесла ніжного прокляття

Згвалтування сліпне в яйцекладній тузі за смертю

і придумано «ні» проти Бога і Люцифера

Підлий примус вимагає довільної небезпеки,

коли лемент нещасної дівчини

блакитна анархія сочиться над воротами оголеного бажання

Пробачити моє життя в стародавньому збагаченні точки кипіння,

блюзнірське походження всіх могильників призведе до їх падіння