Allegoria - Bethlehem

Angstpfründe erreichen die Boote, vergreifen sich grün in tiefem Rot

Schudgen priesen albern' Glück, nur das Tier ersann den Tod

Denn nur das Tier ersann den Tod

Nur der Trost ist mir geblieben und schaukelt seicht dahin

Denn die Fährte meines Todes ist getarnt als Hauptgewinn

Die Bäuche quillen in blassrosa Zahlen

Verderben das Böse, zersetzen die Qualen

Die trächt'ge Tiermutter selig vermisst

Streckt fordernd ihr Gesäuge, wie schön sie doch ist!

Die Stimmung reizt den hehren Ring, hallt tief hinab zu dunklen Kreisen

Totgebor’ne Gen’rationen ertrinken zart in welken Greisen

Im Schilf da lauert stumm das Brot, vergilbt in hartem, starkem Bette

Die Wirklichkeit hat keine Tür, sie führt den Tod, das Kind, die Kette

Sie führt den Tod, das Kind, die Kette

Sie führt den Tod, das Kind, die Kette

Nur der Trost ist mir geblieben und schaukelt seicht dahin

Denn die Fährte meines Todes ist getarnt als Hauptgewinn

Die Bäuche quillen in blassrosa Zahlen

Verderben das Böse, zersetzen die Qualen

Die trächt'ge Tiermutter selig vermisst

Streckt fordernd ihr Gesäuge, wie schön sie doch ist!

Mein so verschieden Wasser reist eilig durch die Menschenkuh

Laterit entblättert meist tektonisch' Kot am Kinderschuh

Tektonisch' Kot am Kinderschuh

Страхи страху досягають човнів, зеленіють насиченим червоним

Шуджес нерозумно хвалив удачу, тільки звір задумав смерть

Бо тільки тварина придумала смерть

Мені лишається лише втіха і м’яко качає

Тому що слід моєї смерті закамуфльований як головний приз

Живіт здувається блідо-рожевими цифрами

Розбещує зло, розкладає муки

Вагітну тварину мати щасливо сумувала

Вимогливо розтягує соски, яка вона гарна!

Настрій дратує піднесене кільце, відлунює глибоко до темних кіл

У висохлих старих ніжно тонуть мертвонароджені покоління

Хліб мовчки ховається в очеретах, пожовклий у твердій міцній постелі

Реальність не має дверей, вона веде до смерті, дитини, ланцюга

Вона веде смерть, дитину, ланцюг

Вона веде смерть, дитину, ланцюг

Мені лишається лише втіха і м’яко качає

Тому що слід моєї смерті закамуфльований як головний приз

Живіт здувається блідо-рожевими цифрами

Розбещує зло, розкладає муки

Вагітну тварину мати щасливо сумувала

Вимогливо розтягує соски, яка вона гарна!

Моя вода така різна мандрує поспіхом через людську корову

Латерит в основному тектонічно дефоліює фекалії на дитячому взутті

Тектонічний кал на дитячому взутті