Rost, Wahn & Tote Gleise - Bethlehem

Das Feuer roch so jung in all' den toten Jahren

Die Spitzen sind nun stumpf blassbläulich mein Gehabe

Das Reich ist gefallen als noch ein Tier ich war

Als gar rostrosa Bäuche erblickten Seelenqual

Der Abgesang verstirbt im Jetzt der Gedanken

Doch die Prise Salz rundet mich nicht mehr

Die noch hehre Anerkennung meiner sonstigen

Benennung taucht unter im Licht doch es atmet nicht

Die so hehre Anerkennung meiner einstigen Benennung tanzt mit dem Licht

Doch es wärmt mich nicht

Doch es wärmt mich nicht

Das Feuer roch so jung in all' den toten Jahren

Die Spitzen sind nun stumpf blassblaäulich mein Gehabe

Вогонь пахнув таким молодим у всі мертві роки

Кінчики тепер тьмяні, блідо-блакитні, моя постава

Королівство впало, коли я був звіром

Чим навіть іржаві рожеві череви бачили тугу

Прощання вмирає в теперішній час думок

Але щіпка солі мене більше не охоплює

Все ще шляхетне визнання мого іншого

Іменування занурюється у світло, але воно не дихає

Таке благородне визнання мого колишнього іменування танцює зі світлом

Але мене це не гріє

Але мене це не гріє

Вогонь пахнув таким молодим у всі мертві роки

Кінчики тепер тьмяні, блідо-блакитні, моя поведінка