Aus Dunkler Ritze Fruchtig Wahn (lim. Ed.) - Bethlehem

Ich bin nicht nur eine Farbe

sondern letztlich Siebzehn und Drei

als elfte Möglichkeit zu sterben

Eine Zeit ist zu kurz aber niemals länger

darum laÿt mich meine Schulter begraben

und alle finger einzeln auskleiden

Dann kann ich das schwartze Loch leugnen

und tief in gefaltete Keuschheit einblicken

Beim nächsten Mal lauschen wir deinem Blut

und ergeben uns in die Sünde meiner strangulierten Sprotte

Halbirte Uhren lachen lautlos in deiner Nähe

und übelgelaunte Versuchung trübt frucht’gen Suizid

Mein Sattel rutscht morgen nicht mehr weiter

und 1955 sterben die Toten in infernalischem Vergessen meiner letzten Domäne

Dennoch erobern wir nicht, wie Erinnyen auf Seite Zwei

sondern erschleichen unsere unbeseelte Natur in dreifaltigem Clairobscur

Liebkosender Wahn bewirkt zuweilen eine besondere Gegenwart

welche sich wie zu tief gesunkenes Blut in Rasierklingen verhält

und somit unser brustloses Glühen im Bestiarium widerhallen läÿt

Als meine vergifteten Schatten im Zodiakallicht entzweibrachen

und nur ein weiterer Tod den verkämpften Gerüchen miÿfiel

erschrak eine gehörnte Klinge in der Vollendung animalischer Lust

und der Verkäsung neue Glieder schmückten sich in grobem Gewande

Bacchanten erklommen eisige Schlünde doch gebaren die zarte Verdammnis nicht

Notzucht erblindet in oviparer Todessehnsucht und das Nein gegen Gott und

Luzifer ist erdacht Ein ruchloser Zwang erfordert willkürliche Gefarhr wenn die

Totenklage einer glücklos verschiedenen Maid bläuliche Anarchie über die Pforten

der nackten Begierde träufelt Um in uralter Anreicherung des Siedepunktes mein

Leben zu vergeben wird der blasphemische Ursprung aller Grabfüÿer zum

Untergang gereichen.

Я не просто колір

але зрештою сімнадцять і три

як одинадцятий шанс померти

Час занадто короткий, але ніколи більше

тому дозволь мені поховати плече

і підведіть кожен палець окремо

Тоді я можу заперечити чорну діру

і зазирнути в глибоку цнотливість

Наступного разу ми послухаємо вашу кров

і віддайся на гріх моєї задушеної кільки

Біля вас тихо сміються годинники-напівсерди

і злопам'ятна спокуса затьмарює плідне самогубство

Завтра моє сідло більше не зісковзне

і 1955 мертві вмирають у пекельному забутті мого останнього володіння

Все-таки ми не перемагаємо, як Еріннієн на другій сторінці

але проникнути в нашу неживу природу в потрійному Clairobscur

Пестильне божевілля іноді створює особливу присутність

який поводиться як кров, яка надто глибоко впала в леза бритви

і таким чином дозволяє нашому безгрудному світінню відлуняти в бестіарії

Як мої отруєні тіні розбивалися в зодіакальному світлі

і тільки одна смерть впала на запахи, що боролися

вразило рогате лезо в досконалості тваринної хтивості

а члени, які тільки-но знайомі з сиром, прикрашалися в грубому одязі

Вакханки лазили по крижаних прірвах, але не винесли ніжного прокляття

Згвалтування сліпне в яйцекладній тузі за смертю і ні проти Бога і

Люцифер придуманий. Підлий примус вимагає довільної небезпеки, коли

Плач дівки, що померла без пощади, синява анархія над воротами

оголеного бажання стікає Гм в стародавнє збагачення шахти кипіння

Прощення життя стає богохульним походженням усіх надгробків

падіння.