Белые города - Банда четырех

Что нам Тирренское взморье,

что нам долина олив —

Средиземноморье,

исчерпанный мотив.

Влага из горла кратера

вылита навсегда,

пусты под небом Гомера

белые города.

Кругло лепятся своды,

слишком безбурна лазурь —

недостает свободы

воле, взыскующей бурь,

недостает предлога,

чтоб вышла вовне печаль:

близи для глаз так много,

но неубедительна даль.

В субтропическом месте

осадок ледовых морен —

даже у виллы д’Эсте

этот полярный плен;

и всё же, и всё же — кровава,

открыта рана, без слов:

так открывается слава

белых городов.

Що нам Тірренське узмор'я,

що нам долина олив

Середземномор'я,

вичерпаний мотив.

Волога з горла кратера

вилита назавжди,

порожні під небом Гомера

білі міста.

Кругло ліпляться склепіння,

надто безбурна блакитність

бракує свободи

волі, що стягує бур,

немає приводу,

щоб вийшла зовні сум:

наблизися для очей так багато,

але непереконлива далечінь.

У субтропічному місці

осад льодових морен

навіть біля вілли д’Есте

цей полярний полон;

і все ж таки кривава,

відкрита рана, без слів:

так відкривається слава

білих міст.