Thwarted By The Dark (Blade Of The Vampire Hunter) - Bal-Sagoth

As my sword drips black now with the unclean blood of another slain fiend, it

Occurs to me that history will most probably record me a fanatic… as for

More years than I care to remember I have dedicated my life to the caseless

Pursuit and destruction of the loathsome undead.

Indeed, it was long ago that

I commenced with the wreaking of my grim vengeance upon the denizens of the

Dark, and by the blade of my sorcerous katana, Fiend’s Bane, I vow they shall

All pay for taking my beloved from me!

Fanatic?

Mayhap.

But by all the gods of

Vengeance, I’ll leave a fearsome legacy 'ere I die… a legacy wrought in

Retributive bloodshed and screaming terror!

Drowned in the icy lake of tragedy

Forged in the fires of revenge

Driven by the winds which compel a man to destiny

Haunted by the whispers of the dead

Blood is black in the moonlight

As it was when I pierced the heart of my betrothed

Blood is black in the moonlight

Her undead gaze gleaming ire upon me

Blood is black in the moonlight

I held aloft her head to my grim gods

Blood is black in the moonlight

(Now I am eternally bonded to my blade)

And ever I am thwarted by the dark!

Gods of wrath, hear my vow… sate me with revenge this night!

Come to me, darksome fiends, taste the edge of ensorcelled steel!

Night has fallen, the hunt begins…

Vengeful carnage 'neath the moon!

And as I put brand to her pyre, I swore then to my gods that those vile

Creatures who tore the life and hope from my beloved’s breast and replaced it

With that unspeakable sanguineous ravening would repay a hundredfold in

Slaughter and bloodshed for their misdeed… I would hunt them to their

Worm-ridden tombs, wherever they crept or slithered upon the earth, and wreak

My honed steel revenge ceaselessly unto my own grave.

Such was my vow!

Aye, this bride of Masayuki steel, ensorcelled by wizards at its forging… to

Me she is as pure as the newly fallen snow, kissed by the breeze at dusk…

And yet she has supped deep of the ichors of many men and fiends alike

Shadow spawned demons ravening for my blood

Yet the thirst of my blade is greater!

Aye, all they shall feast upon this night will be cold steel!

I hear the slither of scales on silk

Fiend’s Bane replete with undead slaughter!

I am the scourge of the devils who dwell in darkness…

(but the darkness writhing in my own soul is so much deeper…)

Their flesh burns at the touch of my blade of searing vengeance

And I cast their malign spirits screaming into limbo!

Darkfall, and the autumn moon glimmers on my steel…

Now it is time to hunt and slay once more

For the night has come!

Коли мій меч тепер чорніє нечистою кров’ю іншого вбитого негідника, це

Мені здається, що історія, швидше за все, зафіксує мене фанатиком... як за

Більше років, ніж я бажаю  пам’ятати, я присвятив своє життя безкорпусним

Переслідування та знищення огидної нежиті.

Справді, це було дуже давно

Я розпочав із розведення мої похмурої помсти над мешканцями 

Темний, і лезом моєї чаклунської катани, Fiend’s Bane, я присягаюсь, що вони

Усі платять за те, що відібрали у мене мого коханого!

Фанатик?

Можливо.

Але всіма богами

Помста, я залишу страшну спадщину, перш ніж помру… спадок, створений у

Відплата кровопролиття і кричущий жах!

Потонув у крижаному озері трагедії

Виковані у вогні помсти

Ведемо вітерами, які змушують людину долі

Переслідує шепіт мертвих

Кров чорна в місячному світлі

Як це було, коли я пронизала серце свого нареченого

Кров чорна в місячному світлі

Її погляд нежиті блищав на мені

Кров чорна в місячному світлі

Я підняв її голову до моїх похмурих богів

Кров чорна в місячному світлі

(Тепер я навіки прив’язаний до свого леза)

І завжди мені заважає темрява!

Боги гніву, почуйте мою обітницю… помсти мене цієї ночі!

Прийдіть до мене, темні виродки, скуштуйте лезо зачарованої сталі!

Настала ніч, починається полювання...

Мстива бійня під місяцем!

І коли я поставив тавро на її багаття, я поклявся своїм богам, що ці підлі

Істоти, які вирвали життя й надію з грудей моєї коханої й замінили її

Ця невимовна кров’яна хижа відплатила б у сто разів

Вбивство і кровопролиття за їхні проступки… Я б полював за ними

Гробниці, пов’язані з черв’яками, скрізь, де б вони не повзли чи не ковзали по землі,

Моя відточена сталь безперервно помста до власної могили.

Такою була моя клятва!

Так, ця наречена зі сталі Масаюкі, зачарована чарівниками під час її кування…

Мене вона чиста, як щойно випав сніг, поцілована вітерцем у сутінках…

І все ж вона поїла глибоко з їхор багатьох чоловіків і негідників

Тінь породила демонів, які жадіють мою кров

Але спрага мого леза більша!

Так, усе, що вони будуть бенкетувати цієї ночі, буде холодною зброєю!

Я чую ковзання луски по шовку

Fiend’s Bane сповнений вбивств нежити!

Я бич дияволів, що живуть у темряві…

(але темрява, що корчиться в моїй душі, набагато глибша...)

Їхня плоть горить від дотику мого леза пекучої помсти

І я вкинув їхні злі духи, що кричать, у підвішеність!

Темрява, і осінній місяць сяє на моїй сталі…

Тепер настав час знову полювати та вбивати

Бо ніч настала!