Atlantis Ascendant - Bal-Sagoth

10 October: 1893

The inscriptions on the tablet I discovered seem to be a fragmentary piece of

some mysterious, perhaps apocryphal, larger work;

evidently a lexicon of some

description, undoubtedly of antediluvian origin.

The first section,

as far as I can discern, tells of an era thousands of years past when

countless great and advanced civilisations, apparently with the legendary

Atlantis foremost amongst them, spanned the circumference of the globe.

The initial passage, seemingly a celebration of Atlantis Ascendant carved by a

renowned chronicler of the day, speaks thusly:

The Chronicler of Antediluvia:

Long ago, before the Third Great Cataclysm reshaped the face of creation,

one nation rose above all others in the antediluvian world… Atlantis

This jewel in the azure sea, Atlantis Ascendant!

Pax-antediluvia, Atlantis Ascendant!

Kingdoms rise and empires fall, Atlantis Ascendant!

Pax-antediluvia, Atlantis Ascendant!

The prophecy… the prophecy!

What price may the gods demand?!

(Ancient) prophecy carved in stone, (countless) aeons past by hands unknown

Winged fiends scream forth attack, carnage as the sun burns black!

The Sage Counsel: Doomed… doomed!

The end is nigh!

The Host of Z’xulth: Your realm is lost… it shall be devoured by the sea!

The Sage Counsel: The worm comes, riding the ravening oceans… the Outer

Darkness disgorges its horrors!

It is foretold… Atlantis shall be destroyed!

The Atlantean Quorum:

Hear the call Atlanteans, proud we stand forever

Mightiest of warriors, we sail across the sea

Conquering the ancient world, a legacy eternal

Raise the arcane sigil high, steel and sorcery!

Blessed with immortality, dreaming spires of majesty, glory crowns our destiny!

The Host of Z’xulth:

Your realm is lost… it shall be devoured by the sea!

The Chronicler of Antediluvia:

And so it was written in the stars, astride the world would stand the children

of Atlantis!

And yet disturbingly, another voice, a wholly darker and more malevolent

presence, can be perceived lurking within the ancient body of the inscriptions,

an ominous tone which prophesizes doom and ruination for the Atlantean realm,

speaking of a disastrous cataclysm foretold in the stars when the sun would

burn black and the agents of some unfathomable evil would besiege Atlantis,

ultimately compelling the seas to rise and devour the continent,

leaving no trace of the glory which once was.

These passages seem to have been

deliberately obscured, and this fact combined with the passage of countless

aeons and the embrace of the eternally shifting sands lamentably prevents me

from translating the inscriptions on the fragment any further

10 жовтня 1893 року

Написи на планшеті, який я виявив, здаються фрагментами

якийсь таємничий, можливо, апокрифічний, більший твір;

очевидно лексикон деяких

опис, безсумнівно допотопного походження.

Перший розділ,

Наскільки я можу розпізнати, розповідає про епоху, минулу тисячі років, коли

незліченна кількість великих і розвинених цивілізацій, очевидно з легендарними

Атлантида, головна серед них, охоплювала окружність земної кулі.

Початковий уривок, начебто святкування Асцедента Атлантиди, вирізьблений а

відомий хроніст того часу говорить так:

Літописець Допотопу:

Давним-давно, до третього Великого Катаклізму змінив обличчя творіння,

одна нація піднялася над усіма іншими в допотопному світі… Атлантида

Ця коштовність у блакитному морі, Атлантида Асцендент!

Pax-antediluvia, Атлантида Асцендент!

Королівства піднімаються і імперії падають, Атлантида Асцендент!

Pax-antediluvia, Атлантида Асцендент!

Пророцтво... пророцтво!

Якої ціни можуть вимагати боги?!

(Давнє) пророцтво, висічене в камені, (незліченні) еони минулі невідомими руками

Крилаті негідники кричать у атаку, бійню, як сонце палить чорним!

Порадник мудреця: Приречений… приречений!

Кінець наближається!

Воїнство З’ксульта: Ваше царство втрачене… його пожирає море!

Рада мудреця: Червяк приходить, їздить верхи на хижих океанах... Зовнішньому

Темрява розливає свої жахи!

Передрікається… Атлантида буде знищена!

Кворум Атлантів:

Почуйте заклик Атланти, горді, що ми стоїмо вічно

Наймогутніший із воїнів, ми пливемо через море

Підкорення стародавнього світу — вічна спадщина

Підніміть таємничий знак високо, сталь і чаклунство!

Благословенний безсмертям, омріяні шпилі величі, слава вінчає нашу долю!

Господар Z’xulth:

Ваше царство втрачене… його пожирає море!

Літописець Допотопу:

І так було написано на зірках, верхи світу стоятимуть діти

Атлантиди!

І все ж, що турбує, інший голос, цілком темніший і більш злий

присутність, можна помітити, що ховається в стародавньому тілі написів,

зловісний тон, який пророкує загибель і загибель для царства Атлантів,

кажучи про катастрофічний катаклізм, передвіщений зірками, коли з’явиться сонце

горіти чорним, і агенти якогось незрозумілого зла облягатимуть Атлантиду,

зрештою змусивши моря піднятися й поглинути континент,

не залишаючи сліду від тієї слави, яка колись була.

Ці уривки, здається, були

навмисно приховано, і цей факт поєднується з проходженням безліч

еони й обійми вічно змінюваних пісків нажаль заважають мені

від подальшого перекладу написів на фрагменті