The Hammer of the Emperor - Bal-Sagoth

Sinistrous legendry fulgurates from me.

My name is a word of power on the lips

of my followers.

You can’t escape me, I’m inside your mind.

Beware the Grand

Arbiter of Temporal Jurisprudence, for when it comes at last, terrible shall be

thy punishment.

In the ceaseless shadow at the centre of infinity,

the spheres have aligned.

After the day, comes the night.

My time has come

How seldom falls the opportunity to forge an empire without bloodshed.

It will yet come to war

She Came Bearing Dark Portents (The Foreshadowing):

Fever-dreams, dark omens and augeries.

Prophecy!

Why, when I meet your narcotic sloe-eyed gaze, does the image of a viper

nestling in a bed of blossoms fill my mind’s eye?

Why, when you come to me by the pale light of a waning moon, do I glimpse the

sheen of ophidian scales through the veils of sable?

Why, when you enrapture me with your envenomed kisses, does the flicker of a

serpent’s tongue score my flesh?

Enthralled by the vitreous lustre of your rubicund lips, your snow-pale skin

musky with the intoxicating scent of night… but such wicked thorns beneath

this rose.

Come witch, fly to me!

A garland of newborn stars to adorn thee… the Permian Extinction,

a parting gift.

May your maleficent soul walk only in dark places

Зі мене лунає зловісна легенда.

Моє ім’я — слово сили на устах

моїх послідовників.

Ти не можеш втекти від мене, я в твоїй свідомості.

Остерігайтеся Гранд

Арбітр Темпоральної юриспруденції, бо коли нарешті настане, буде страшно

твоє покарання.

У безперервній тіні в центрі нескінченності,

сфери вирівнялися.

Після дня настає ніч.

Мій час настав

Як рідко випадає можливість створити імперію без кровопролиття.

Це ще дійде до війни

Вона прийшла з темними провісниками (Підвіщення):

Лихоманка-сни, похмурі прикмети і амбіції.

Пророцтво!

Чому, коли я зустрічаю твій наркотичний тернистий погляд, з’являється образ гадюки

гніздитися в ліжку квітів заповнює мій розум?

Чому, коли ти приходиш до мене при блідим сяйві спадаючого місяця, я бачу

блиск офідієвої луски крізь завісу соболя?

Чому, коли ти захоплюєш мене своїми отруєними поцілунками, миготить а

зміїний язик заб’є моє тіло?

Зачарований скловистим блиском твоїх червоно-коричневих губ, твоя сніжно-бліда шкіра

мускусний із п’янким запахом ночі… але такі лихі колючки під ними

ця троянда.

Прийди, відьма, лети до мене!

Гірлянда з новонароджених зірок, щоб прикрасити тебе… Пермське вимирання,

подарунок на прощання.

Нехай твоя злісна душа ходить лише в темних місцях