Зов бездны - Ария

Сделай только шаг в сторону воды,

Пусть на миг замрет душа — вниз уходишь ты.

В колыбели миров, ты пришелец и гость.

Просто гость.

Слышишь этот звук, он вокруг тебя,

Словно сотни цепких рук удержать хотят.

Ты паришь под водой, одержим этой странной игрой.

Припев:

Бездна зовет в долгий полет!

Бездна влечет в вечный полет!

Все бесполезно, он не исчезнет.

Ты слышишь зов бездны!

Бури и шторма, где-то далеко,

Здесь покой и тишина, просто и легко!

Ты хотел бы как тень плыть, забыв о земле в темноте.

Все трудней дышать в жилах кров кипит.

Пусть на миг замрет душа, бездна пусть решит:

Отпустить ли домой или здесь обвенчать с глубиной.

Припев:

Бездна зовет в долгий полет!

Бездна влечет в вечный полет!

Все бесполезно, он не исчезнет.

Ты слышишь зов бездны!

Проигрыш:

Бездна зовет в долгий полет!

Бездна влечет в вечный полет!

Все бесполезно, он не исчезнет,

Ты слышишь зов бездны!

Бездна влечет в вечный полет!

Все бесполезно, он не исчезнет,

Ты слышишь зов бездны!

Зроби лише крок у бік води,

Нехай на мить замре душа— вниз ідеш ти.

У колисці світів, ти прибулець і гість.

Просто гість.

Чуєш цей звук, він навколо тебе,

Немов сотні чіпких рук хочуть утримати.

Ти париш під водою, одержимий цією дивною грою.

Приспів:

Безодня кличе в довгий політ!

Безодня тягне в вічний політ!

Все марно, він не зникне.

Ти чуєш поклик безодні!

Бурі та шторму, десь далеко,

Тут спокій і тиша, просто і легко!

Ти хотів би як тінь плисти, забувши про землю в темряві.

Все важче дихати в жилах дах кипить.

Нехай на мить замре душа, безодня нехай вирішить:

Відпустити чи додому або тут повінчати з глибиною.

Приспів:

Безодня кличе в довгий політ!

Безодня тягне в вічний політ!

Все марно, він не зникне.

Ти чуєш поклик безодні!

Програш:

Безодня кличе в довгий політ!

Безодня тягне в вічний політ!

Все марно, він не зникне,

Ти чуєш поклик безодні!

Безодня тягне в вічний політ!

Все марно, він не зникне,

Ти чуєш поклик безодні!