Обман - Ария

В рассветный час шакал, о голоде забыв, следит с холма за мрачной конницей вдали,

Сегодня чёрный день — владыка мира мёртв, и стар, и мал не могут слёз сдержать своих.

Он добрый повелитель, он солнцем был и был луной.

Империя осталась его вдовой.

Он будет погребён в нефритовом гробу, в степи пустой, где грезит падалью шакал,

И тысяча коней затопчет путь к нему, чтоб плач людской сон мертвеца не осквернял.

Шакал пролает хрипло, что мёртвый царь — ему родня:

Одни клыки и жадность, и кровь одна.

Это всё обман, что он был самым добрым царём, это всё неправда — он правил огнём и мечом,

Это всё обман, я ваш царь, и один только я, люди, как звери, когда власть над миром дана,

Это всё обман.

Шаманы и жрецы шакала проклянут, и на бегу пронзит предателя копьё

Царь должен быть святым, и право не дано свергать зверью с небес величие его.

А царский сын смеётся, шакалий дух в себе храня:

Одни клыки и жадность, и кровь одна.

Это всё обман, что он был самым добрым царём, это всё неправда — он правил огнём и мечом,

Это всё обман, я ваш царь, и один только я, люди, как звери, когда власть над миром дана,

Это всё обман.

Ветер, древний житель степной, помнит до сих пор хриплый вой.

Это всё обман, что он был самым добрым царём, это всё неправда — он правил огнём и мечом,

Это всё обман, я ваш царь, и один только я, люди, как звери, когда власть над миром дана,

Это всё обман.

У світанку шакал, про голод забувши, стежить з пагорба за похмурою кіннотою вдалині,

Сьогодні чорний день - владика світу мертвий, і старий, і малий не можуть сліз стримати своїх.

Він добрий король, він сонцем був і був місяцем.

Імперія залишилася його вдовою.

Він буде похований у нефритовій труні, в пустому степу, де мріє падаллю шакал,

І тисяча коней затопче шлях до нього, щоб плач людський сон мерця не оскверняв.

Шакал пролаяє хрипко, що мертвий цар - йому рідня.

Одні ікла і жадібність, і кров одна.

Це все обман, що він був найдобрішим царем, це все неправда - він правив вогнем та мечем,

Це все обман, я ваш цар, і один тільки я, люди, як звірі, коли влада над світом дана,

Це все брехня.

Шамани та жерці шакала проклянуть, і на бігу пронизує зрадника спис

Цар має бути святим, і право не дано скидати звіром з неба велич його.

А царський син сміється, шакалий дух у собі зберігаючи:

Одні ікла і жадібність, і кров одна.

Це все обман, що він був найдобрішим царем, це все неправда - він правив вогнем та мечем,

Це все обман, я ваш цар, і один тільки я, люди, як звірі, коли влада над світом дана,

Це все брехня.

Вітер, стародавній степовий житель, пам'ятає досі хрипке виття.

Це все обман, що він був найдобрішим царем, це все неправда - він правив вогнем та мечем,

Це все обман, я ваш цар, і один тільки я, люди, як звірі, коли влада над світом дана,

Це все брехня.