Свет былой любви - Ария

Ночь темна, мир отчаянно пуст, облака плывут домой.

До тебя долетит моя грусть, упадет с ресниц слезой.

Жизнь и смерть всего лишь два мгновения

Бесконечна только наша боль.

Припев:

Я вернусь к тебе дождем, утренней и метелью за окном.

Серебро горстями брошу я к ногам твоим.

Я вернусь к тебе грозой, радугой воскресну над землей.

Погашу дыханием ветра свет былой любви.

Тень Луны скроет раны мои, превратит в рубины кровь

И оставит меня одного умирать среди снегов.

Я хотел всю жизнь начать сначала,

Но её лишь можно оборвать.

Припев:

Я вернусь к тебе дождем, утренней и метелью за окном.

Серебро горстями брошу я к ногам твоим.

Я вернусь к тебе грозой, радугой воскресну над землей.

Погашу дыханием ветра свет былой любви.

Свет былой любви в конце пути, моя душа к нему летит.

Холод сковал тело мое сотней цепей.

Как простой солдат, в чуждом краю, удачу я искал свою,

Как я был глуп, мне скажет смерть, скажет теперь!

Припев:

Я вернусь к тебе дождем, утренней и метелью за окном.

Серебро горстями брошу я к ногам твоим.

Я вернусь к тебе грозой, радугой воскресну над землей.

Погашу дыханием ветра свет былой любви.

Ніч темна, світ відчайдушно порожній, хмари пливуть додому.

До тебе долетить мій смуток, впаде з вій сльозою.

Життя і смерть лише дві миті

Нескінченний тільки наш біль.

Приспів:

Я повернуся до тебе дощем, ранковою і завірюхою за вікном.

Срібло жменями кину я до ніг твоїх.

Я повернуся до тебе грозою, веселкою воскресну над землею.

Погашу подихом вітру світло колишньої любові.

Тінь Місяця сховає рани мої, перетворить на рубини кров

І залишить мене одного вмирати серед снігів.

Я хотів все життя почати спочатку,

Але її лиш можна обірвати.

Приспів:

Я повернуся до тебе дощем, ранковою і завірюхою за вікном.

Срібло жменями кину я до ніг твоїх.

Я повернуся до тебе грозою, веселкою воскресну над землею.

Погашу подихом вітру світло колишньої любові.

Світло колишньої любові в кінці шляху, моя душа до нього летить.

Холод скував тіло моє сотнею ланцюгів.

Як простий солдат, в чужому краю, удачу я шукав свою,

Як я був дурний, мені скаже смерть, скаже тепер!

Приспів:

Я повернуся до тебе дощем, ранковою і завірюхою за вікном.

Срібло жменями кину я до ніг твоїх.

Я повернуся до тебе грозою, веселкою воскресну над землею.

Погашу подихом вітру світло колишньої любові.