Живой - Ария

Час между ночью и днем,

Холод стелется за окном,

А мы плывем в теплый сон.

Знай, без тебя нет меня,

Жизнь у нас на двоих одна,

Разлука нам не страшна.

Я подарил тебе все,

Тихий свет безымянных звезд,

Весь мир и сердце свое.

Здесь я построил наш дом,

Посадил ярко-красный клен,

Но сын еще не рожден.

Зной, в черной дымке луна,

Где-то мир, ну а здесь война,

Такие времена.

Бой, истерит пулемет,

Здесь молитвы солдат не в счет,

Не каждому везет.

Кровь и песок на губах,

Остывают в моих глазах

Чужие небеса.

Все, что случится потом,

Вестник смерти придет в наш дом

Холодным серым днем.

Не открывай посланцу дверь, затаись,

Не дай ему переступить через порог.

Сдержи желанье закричать и молись,

Он станет тенью, не начав свой монолог.

Обними меня сквозь расстояния,

Раны исцели живой водой,

Подними меня, слезы роняя,

Я живой, я с тобой,

Слишком труден путь домой.

Раны исцели живой водой.

Я живой, я с тобой,

Слишком труден путь домой,

Не открывай посланцу дверь, затаись,

Не дай ему переступить через порог,

Сдержи желанье закричать и молись,

Он станет тенью, не начав свой монолог.

Обними меня сквозь расстояния,

Раны исцели живой водой,

Подними меня, слезы роняя,

Я живой, я с тобой,

Слишком труден путь домой.

Раны исцели живой водой.

Я живой, я с тобой,

Слишком труден путь домой.

Година між ніччю та днем,

Холод стелиться за вікном,

А ми пливемо у теплий сон.

Знай, без тебе немає мене,

Життя у нас на двох одне,

Розлука нам не страшна.

Я подарував тобі все,

Тихе світло безіменних зірок,

Весь світ та серце своє.

Тут я збудував наш будинок,

Посадив яскраво-червоний клен,

Але син ще не народжений.

Спека, в чорному серпанку місяць,

Десь мир, ну а тут війна,

Такі часи.

Бій, істерить кулемет,

Тут молитви солдатів не береться до уваги,

Не кожному щастить.

Кров і пісок на губах,

Охолоджуються в моїх очах

Чужі небеса.

Все, що станеться потім,

Вісник смерті прийде до нашої оселі

Холодний сірий день.

Не відчиняй посланцю двері, затаїсь,

Не дай йому переступити через поріг.

Стримай бажання закричати і молись,

Він стане тінню, не розпочавши свій монолог.

Обійми мене крізь відстані,

Рани зціли живою водою,

Підніми мене, сльози гублячи,

Я живий, я з тобою,

Занадто важкий шлях додому.

Рани зціли живою водою.

Я живий, я з тобою,

Занадто важкий шлях додому,

Не відчиняй посланцю двері, затаїсь,

Не дай йому переступити через поріг,

Стримай бажання закричати і молись,

Він стане тінню, не розпочавши свій монолог.

Обійми мене крізь відстані,

Рани зціли живою водою,

Підніми мене, сльози гублячи,

Я живий, я з тобою,

Занадто важкий шлях додому.

Рани зціли живою водою.

Я живий, я з тобою,

Занадто важкий шлях додому.