Варяг - Ария

Сто потерянных лет светят мне одни морские звёзды,

Тишина вокруг – только камни и дно.

На корме и бортах соль судьбы проела слово «Поздно»,

На моих фронтах всё закончилось, но

Я помню – флаг резал горизонт,

Враг был со всех сторон,

Сталь разрывала плоть,

Нас позабыл Господь.

В бой, варяг!

Крик разорвал на бинты белый флаг.

Я был создан идти через штормы, через океаны,

На своём пути сокрушать всех врагов.

Но за доблесть и риск я был продан, предан и обманут –

И мой обелиск у ирландских берегов.

Я помню, как я пошёл ко дну,

Был восемь лет в плену.

И вот – я опять на дне,

За что – кто ответит мне?

Тьма вокруг –

Только мерцающий свет наверху.

Свет чужих побед долетает эхом до меня.

Гудит моя броня – это сердце бьёт тревогу.

Вновь зовёт вперёд вера беспощадная моя.

Взойдёт опять заря – за Родину, царя и Бога.

Варяг.

Ветер, дай мне вздохнуть,

Звёзды, укажите путь,

Солнце, больше огня,

Море, подними меня.

Свет чужих побед долетает эхом до меня.

Гудит моя броня – это сердце бьёт тревогу.

Вновь зовёт вперёд вера беспощадная моя.

Взойдёт опять заря – за Родину, царя и Бога.

Варяг.

Сто втрачених років світять мені одні морські зірки,

Тиша навколо – тільки каміння та дно.

На кормі та бортах сіль долі проїла слово «Пізно»,

На моїх фронтах все закінчилося, але

Я пам'ятаю – прапор різав обрій,

Ворог був з усіх боків,

Сталь розривала тіло,

Нас забув Господь.

У бій, варягу!

Крик розірвав на бинти білий прапор.

Я був створений йти через шторми, через океани,

На своєму шляху руйнувати всіх ворогів.

Але за доблесть і ризик я був проданий, зраджений і обдурений -

І мій обеліск біля ірландських берегів.

Я пам'ятаю, як я пішов на дно,

Був вісім років у полоні.

І ось – я знову на дні,

За що хто відповість мені?

Темрява навколо

Тільки мерехтливе світло нагорі.

Світло чужих перемог долітає луною до мене.

Гудить моя броня – це серце б'є на сполох.

Знову кличе вперед віра нещадна моя.

Зійде знову зоря – за Батьківщину, царя та Бога.

Варяг.

Вітер, дай мені зітхнути,

Зірки, вкажіть шлях,

Сонце, більше вогню,

Море, підніми мене.

Світло чужих перемог долітає луною до мене.

Гудить моя броня – це серце б'є на сполох.

Знову кличе вперед віра нещадна моя.

Зійде знову зоря – за Батьківщину, царя та Бога.

Варяг.