Путь в никуда - Ария

Вспышка в темноте, яркий свет в глазах,

Я ослеп на миг.

Кто-то так хотел разбудить мой страх,

Разбудить мой крик.

Снова все мои желанья, что я сжег дотла,

Оживают и зовут меня...

Я все время плыл по течению дней,

Были сном мечты.

Но мираж ожил: словно жадный зверь

Появилась ты.

Я твое дыханье слышу за своей спиной,

Только ветер глушит голос мой!

Путь в никуда.

Я зову, но мне в ответ ни слова.

Путь в никуда.

Из-под ног моих уходит земля.

Путь в никуда.

Я искал к тебе пути иного.

Путь в никуда.

Ничего уже исправить нельзя.

"Для героев - рай, ад - для дураков",

Я - такой, как есть.

Осветил мне грань, где легко пропасть

Выстрел в темноте.

Голоса грозы всё громче, всё трудней дышать...

На свободу просится душа!

Путь в никуда.

Я зову, но мне в ответ ни слова.

Путь в никуда.

Из-под ног моих уходит земля.

Путь в никуда.

Я искал к тебе пути иного.

Путь в никуда.

Ничего уже исправить нельзя.

Пусть душа моя кричит от боли,

Пусть в глазах стоит сплошной туман,

Лучше камнем вниз, чем жить по чьей-то воле.

Этот путь я выбрал сам.

Снова все мои желанья, что я сжег дотла

Оживают и ведут меня...

Путь в никуда.

Я зову, но мне в ответ ни слова.

Путь в никуда.

Из-под ног моих уходит земля.

Путь в никуда.

Я искал к тебе пути иного.

Путь в никуда.

Ничего уже исправить нельзя.

Спалах у темряві, яскраве світло в очах,

Я осліп на мить.

Хтось так хотів розбудити мій страх,

Розбудити мій крик.

Знову всі мої бажання, що я спалив вщент,

Оживають і звуть мене...

Я весь час плив протягом днів,

Були сном мрії.

Але міраж ожив: наче жадібний звір

З'явилася ти.

Я твоє дихання чую за своєю спиною,

Тільки вітер глушить мій голос!

Шлях в нікуди.

Я кличу, але мені у відповідь жодного слова.

Шлях в нікуди.

З-під моїх ніг виходить земля.

Шлях в нікуди.

Я шукав до тебе іншого шляху.

Шлях в нікуди.

Нічого вже не можна виправити.

"Для героїв - рай, пекло - для дурнів",

Я – такий, як є.

Освітив мені грань, де легко пропасти

Постріл у темряві.

Голоси грози все голосніше, все важче дихати.

На волю проситься душа!

Шлях в нікуди.

Я кличу, але мені у відповідь жодного слова.

Шлях в нікуди.

З-під моїх ніг виходить земля.

Шлях в нікуди.

Я шукав до тебе іншого шляху.

Шлях в нікуди.

Нічого вже не можна виправити.

Нехай душа моя кричить від болю,

Нехай в очах стоїть суцільний туман,

Краще каменем вниз, ніж жити з чиєїсь волі.

Цей шлях я вибрав сам.

Знову всі мої бажання, що я спалив вщент

Оживають і ведуть мене...

Шлях в нікуди.

Я кличу, але мені у відповідь жодного слова.

Шлях в нікуди.

З-під моїх ніг виходить земля.

Шлях в нікуди.

Я шукав до тебе іншого шляху.

Шлях в нікуди.

Нічого вже не можна виправити.