Пусть будет так - Ария

Всё, что с нами было стало прошлым сном,

Где горы нас манили, пронзая небосклон.

Мир открыл объятья и светилась даль,

К вершинам нас, как братьев, вела одна мечта.

Шли, ломая вертикали,

Стиснув зубы, за мечту дрались и не сдались.

Ты нашёл другие дали

И вершину на краю Земли.

Пусть будет так - не друг, не враг,

Как множество других, идущих мимо!

Пути сошлись и разошлись,

Другим оставим новые вершины;

А время нас развеет, словно пыль.

Дверь открыта ветру, ключ отброшен прочь,

И гостьей неприметной в твой дом заходит ночь.

Ты в ночных виденьях ищешь призрак дня,

Где всех нас к восхожденью звала одна мечта.

Цель останется мечтою,

Ни один из нас не победит той высоты.

Над вершиной, над землею

Быть могли бы только я и ты.

Пусть будет так - не друг, не враг,

Как множество других, идущих мимо!

Пути сошлись и разошлись,

Другим оставим новые вершины;

А время нас развеет, словно пыль.

Пусть будет так - не друг, не враг,

Как множество других, идущих мимо!

Пути сошлись и разошлись,

Другим оставим новые вершины;

А время нас развеет, словно…

А время нас развеет, словно…

А время нас развеет, словно пыль.

Все, що з нами стало минулим сном,

Де гори нас манили, пронизуючи небосхил.

Світ відкрив обійми і світилася далечінь,

До вершин нас, як братів, вела одна мрія.

Ішли, ламаючи вертикалі,

Стиснувши зуби, за мрію билися і не здалися.

Ти знайшов інші дали

І вершину на краю землі.

Нехай буде так – не друг, не ворог,

Як багато інших, що йдуть повз!

Шляхи зійшлися і розійшлися,

Іншим залишимо нові вершини;

А час нас розвіє, наче пил.

Двері відчинені вітру, ключ відкинутий геть,

І гостею непримітною до твоєї хати заходить ніч.

Ти в нічних видіннях шукаєш примару дня,

Де всіх нас до сходження кликала одна мрія.

Ціль залишиться мрією,

Жоден із нас не переможе тієї висоти.

Над вершиною, над землею

Бути могли б тільки я та ти.

Нехай буде так – не друг, не ворог,

Як багато інших, що йдуть повз!

Шляхи зійшлися і розійшлися,

Іншим залишимо нові вершини;

А час нас розвіє, наче пил.

Нехай буде так – не друг, не ворог,

Як багато інших, що йдуть повз!

Шляхи зійшлися і розійшлися,

Іншим залишимо нові вершини;

А час нас розвіє, наче…

А час нас розвіє, наче…

А час нас розвіє, наче пил.