Прощай, Норфолк! - Ария

В небе на битву сходились орлы

Людям для войн не хватало земли

… лето жгло свой восход

Немцы убитых тащили во рвы

В бой англичане бросались как львы

… шел пятнадцатый год

Прощай, Норфолк!

За честь короны мы умрем

Прощай, Норфолк!

Мы в рай едва ли попадем

Штык в спине, а пуля в сердце — отпоет шакал

Мертвым славой не согреться, кто б не согревал

В жилах кровь суровых бриттов бьется, словно ток

Смерть сегодня будет сытой

Да хранит вас Бог!

Полк из Норфолка затерян в горах

Стынут молитвы и брань на устах

… потемнел горизонт

Странное облако скрыло солдат

Ни звона стали, ни звуков команд

… тяжкий бред, страшный сон

Прощай, Норфолк!

За честь короны мы умрем

Прощай, Норфолк!

Мы в рай едва ли попадем

И рванулся над ущельем яркий столб огня

И застыла на мгновенье ночь на ранах дня

Хохот демонов и скрежет, черных змей клубок

Стала облаком вся нежить

Да хранит вас Бог!

В диком ущелье пульсирует мрак

Чертит дыханьем языческий знак

… значит полк обречен

Облако медленно вверх поднялось

Вспыхнуло криком разгневанных звезд

… снова чист небосклон

Прощай, Норфолк!

За честь короны мы умрем

Прощай, Норфолк!

Мы в рай едва ли попадем

Над Норфолком в ту же полночь грянул алый дождь

Сколько стен от белых молний факелом зажглось

Черный пепел, черный ветер всех сбивали с ног

Каждый видел гибель Света…

Да хранит вас Бог!

У небі на битву сходилися орли

Людям для воєн не вистачало землі

... літо палило свій схід

Німці вбитих тягли ворі

У бій англійці кидалися як леви

... йшов п'ятнадцятий рік

Прощавай, Норфолку!

За честь корони ми помремо

Прощавай, Норфолку!

Ми в рай навряд чи потрапимо

Штик у спіні, а куля в серце — відспіває шакал

Мертвим славою не зігрітися, хто б не зігрівав

У жилах кров суворих бриттів б'ється, немов струм

Смерть сьогодні буде ситою

Хай збереже вас Бог!

Полк із Норфолка загублений у горах

Стигнуть молитви і лайка на вустах

… потемнів горизонт

Дивна хмара приховала солдатів

Ні дзвінка сталі, ні звуків команд

… тяжке марення, страшний сон

Прощавай, Норфолку!

За честь корони ми помремо

Прощавай, Норфолку!

Ми в рай навряд чи потрапимо

І рвонувся над ущелиною яскравий стовп вогню

І застигла на мить ніч на ранах дня

Регот демонів і скрегіт, чорних змій клубок

Стала хмарою вся нежить

Хай збереже вас Бог!

У дикій ущелині пульсує морок

Чортить диханням язичницький знак

… значить полк приречений

Хмара повільно вгору піднялася

Спалахнуло криком розгніваних зірок

… знову чистий небосхил

Прощавай, Норфолку!

За честь корони ми помремо

Прощавай, Норфолку!

Ми в рай навряд чи потрапимо

Над Норфолком у ту ж опівночі пролунав червоний дощ

Скільки стін від білих блискавок факелом засвітилося

Чорний попіл, чорний вітер усіх збивали з ніг

Кожен бачив загибель Свєта.

Хай збереже вас Бог!