Мечты - Ария

Ты устала быть покорной, ты устала быть рабой.

Жить надеждой иллюзорной, отвечать на жест любой.

Барабанит по стеклам дождь, как будто живой.

Ты сейчас одинока, открой, открой, открой...

Жизнь идет где-то за стеною, а ты в плену пустоты.

О, как жаль, но всему виною мечты, мечты, мечты.

Ты пыталась стать жестокой, стать холодной словно лед,

Недоступной и далекой и живущей без забот.

Барабанит по стеклам дождь, как будто живой.

Ты сейчас одинока, открой, открой, открой...

Жизнь идет где-то за стеною, а ты в плену пустоты.

О, как жаль, но всему виною мечты, мечты, мечты.

Барабанит по стеклам дождь, как будто живой.

Ты сейчас одинока, открой, открой, открой...

Жизнь идет где-то за стеною, а ты в плену пустоты.

О, как жаль, но всему виною мечты, мечты, мечты.

Жизнь идет где-то за стеною, а ты в плену пустоты.

О, как жаль, но всему виною мечты, мечты, мечты.

Жизнь идет где-то за стеною, а ты в плену пустоты.

О, как жаль, но всему виною мечты, мечты, мечты.

Жизнь идет где-то за стеною, а ты в плену пустоты.

О, как жаль, но всему виною мечты, мечты, мечты.

Ти втомилася бути покірною, ти втомилася бути рабою.

Жити ілюзорною надією, відповідати на будь-який жест.

Барабанить по шибках дощ, наче живий.

Ти зараз самотня, відкрий, відкрий, відкрий...

Життя йде десь за стіною, а ти в полоні порожнечі.

О, як шкода, але в усьому виною мрії, мрії, мрії.

Ти намагалася стати жорстокою, стати холодною наче лід,

Недоступною і далекою, яка живе без турбот.

Барабанить по шибках дощ, наче живий.

Ти зараз самотня, відкрий, відкрий, відкрий...

Життя йде десь за стіною, а ти в полоні порожнечі.

О, як шкода, але в усьому виною мрії, мрії, мрії.

Барабанить по шибках дощ, наче живий.

Ти зараз самотня, відкрий, відкрий, відкрий...

Життя йде десь за стіною, а ти в полоні порожнечі.

О, як шкода, але в усьому виною мрії, мрії, мрії.

Життя йде десь за стіною, а ти в полоні порожнечі.

О, як шкода, але в усьому виною мрії, мрії, мрії.

Життя йде десь за стіною, а ти в полоні порожнечі.

О, як шкода, але в усьому виною мрії, мрії, мрії.

Життя йде десь за стіною, а ти в полоні порожнечі.

О, як шкода, але в усьому виною мрії, мрії, мрії.