Феникс - Ария

Огненный шар коснулся воды,

Океану доверив свой сон,

Звезд еще нет, близок час темноты,

Синей дымкой укрыт горизонт.

Голос грозы затерян в горах,

Где проходят границы веков,

Время тревог тонет в древних снегах,

До рассвета еще далеко.

До рассвета еще далеко…

Феникс в небе ночном

Вторит движенью комет,

Демон или орел,

Хранящий бессмертья секрет.

Смотрит на мир с дивных высот,

Но не вступает с ним в спор,

Кто из людей видел этот полет,

Счастье познал и восторг.

Жить, чтоб сгореть,

И сгореть, чтобы жить,

Не заблудившись во тьме,

Время придет,

За собой позовет

Феникс, рожденный в огне.

Время силы крадет,

Давит груз прожитых лет,

Зная, что его ждет,

Феникс стремится к земле

Камнем с небес, в яркий костер,

Чувствуя боль, а не злость,

Но прежде чем стать просто золой,

Он вспыхнет на миг ярче звезд.

Настанет день,

И грянет гром,

Займется от молний огонь,

Взметнется тень,

И над костром

Взмахнет снова Феникс крылом,

Забудет боль,

Отринув Смерть,

Сверкнет опереньем своим,

Умчится ввысь,

Рождая вновь

Восторги и зависть земли.

Вогненна куля торкнулася води,

Океану довіривши свій сон,

Зірок ще немає, близько години темряви,

Синій серпанок укритий горизонт.

Голос грози загублений у горах,

Де проходять межі століть,

Час тривог тоне у давніх снігах,

До світанку ще далеко.

До світанку ще далеко.

Фенікс у небі нічному

Вторить рухом комет,

Демон чи орел,

Зберігає безсмертя секрет.

Дивиться на світ з чудових висот,

Але не вступає з ним у суперечку,

Хто з людей бачив цей політ,

Щастя пізнав і захоплення.

Жити, щоб згоріти,

І згоріти, щоб жити,

Не заблукавши в темряві,

Час прийде,

За собою покличе

Фенікс народжений у вогні.

Час сили краде,

Тисне вантаж прожитих років,

Знаючи, що на нього чекає,

Фенікс прагне землі

Каменем з небес, у яскраве багаття,

Відчуваючи біль, а не злість,

Але перш ніж стати просто золою,

Він спалахне на мить яскравіше зірок.

Настане день,

І гримне грім,

Займеться від блискавок вогонь,

Підніметься тінь,

І над багаттям

Змахне знову Фенікс крилом,

Забуде біль,

Відкинувши Смерть,

Блисне пір'ям своїм,

Вмчить вгору,

Народжуючи знову

Захоплення та заздрість землі.