Дьявольский зной - Ария

Ты сменишь лицо, как наряд, ты войдешь в чье-то тело неслышно, как змея,

Ты кольцами сдавишь меня, дав понять, кто из нас в жизни лишний.

Твой вирус любви ядовит, он разрушит меня, но напрасны все слова -

Сгорю, как сухая трава, может, это мне послано свыше?

Любовь не может быть тихой игрой,

Достаточно искры одной, между нами - лишь дьявольский зной.

Шепот молитвы в каменных стенах, лезвие бритвы на тонких венах,

Счастье наутро, горе под вечер, все так странно и вечно...

Пусть это будет зваться любовью - самой нелепой, самой земною,

Пусть это будет дьявольским зноем, зноем, сжигающим все.

Мне нравится эта война между светом и тенью, нечистым и святым,

Захочешь - мы все повторим от заката и до рассвета.

Я буду с тобой до конца, проклиная, бледнея от страха и любя,

Ты просишь все больше огня, но ты станешь щепоткою пепла.

Любовь не может быть тихой игрой,

Достаточно искры одной, между нами - лишь дьявольский зной.

Шепот молитвы в каменных стенах, лезвие бритвы на тонких венах,

Счастье наутро, горе под вечер, все так странно и вечно...

Пусть это будет зваться любовью - самой нелепой, самой земною,

Пусть это будет дьявольским зноем, зноем, сжигающим все.

Любовь не может быть тихой игрой,

Достаточно искры одной, между нами - лишь дьявольский зной.

Шепот молитвы в каменных стенах, лезвие бритвы на тонких венах,

Счастье наутро, горе под вечер, все так странно и вечно...

Пусть это будет зваться любовью - самой нелепой, самой земною,

Пусть это будет дьявольским зноем, зноем, сжигающим все.

Ти зміниш обличчя, як вбрання, ти увійдеш у чиєсь тіло нечутно, як змія,

Ти кільцями стиснеш мене, давши зрозуміти, хто з нас у житті зайвий.

Твій вірус кохання отруйний, він зруйнує мене, але марні всі слова.

Згорю, як суха трава, може, це мені надіслано згори?

Кохання не може бути тихою грою,

Досить іскри однієї, між нами - лише диявольська спека.

Шепіт молитви в кам'яних стінах, лезо бритви на тонких венах,

Щастя вранці, горе надвечір, все так дивно і вічно.

Нехай це буде зватись любов'ю - найбезглуздішою, найземнішою,

Нехай це буде диявольською спекою, спекою, яка спалює все.

Мені подобається ця війна між світлом і тінню, нечистим і святим,

Захочеш - ми всі повторимо від заходу сонця і до світанку.

Я буду з тобою до кінця, проклинаючи, бліднучи від страху і люблячи,

Ти просиш усе більше вогню, але ти станеш дрібкою попелу.

Кохання не може бути тихою грою,

Досить іскри однієї, між нами - лише диявольська спека.

Шепіт молитви в кам'яних стінах, лезо бритви на тонких венах,

Щастя вранці, горе надвечір, все так дивно і вічно.

Нехай це буде зватись любов'ю - найбезглуздішою, найземнішою,

Нехай це буде диявольською спекою, спекою, яка спалює все.

Кохання не може бути тихою грою,

Досить іскри однієї, між нами - лише диявольська спека.

Шепіт молитви в кам'яних стінах, лезо бритви на тонких венах,

Щастя вранці, горе надвечір, все так дивно і вічно.

Нехай це буде зватись любов'ю - найбезглуздішою, найземнішою,

Нехай це буде диявольською спекою, спекою, яка спалює все.