Дезертир - Ария

Утро в декабре туманом окутано,

Под ногами белый снег-предатель -

Виден каждый след, и холоду лютому

Слишком просто сладить с тобой.

Все трудней дышать пронзительным воздухом,

Все труднее небу слать проклятья,

Все трудней бежать - полжизни ты отдал бы,

Чтоб забыть тот бой за спиной.

Ты теперь дезертир,

Вне закона, знай - правды не найти,

Ты теперь просто цель

Для винтовок сотни горных егерей.

О, каким будет завтрашний день,

В этом мире большом и враждебном,

Кто пройдет по бурлящей воде,

Кто напрасно распнет сам себя -

Это судьба, это судьба.

За спиной земля атакой разбужена,

Небо там горит над головою,

Ты не стал стрелять,

Ты бросил оружие

И послал к чертям, этот ад.

За спиною бой - преступный ли, праведный,

Истина войны размыта кровью,

Где свинец слепой отчаянно правит бал,

Кто убит - тот светел и свят!

Ты теперь дезертир,

Вне закона, знай - правды не найти,

Ты теперь просто цель

Для таких же смертью меченых парней.

О, каким будет завтрашний день,

В этом мире большом и враждебном,

Кто пройдет по бурлящей воде,

Кто напрасно распнет сам себя -

Это судьба, да, это судьба.

Утро в декабре туманом окутано,

Возродилось из ночного праха,

Оборвался след, и с каждой минутою

Все темней таинственный лес.

Ты лежишь в снегах без роду и племени,

Пулею убит, а, может, страхом.

В ледяных цепях ты стал вечным пленником,

А душа блуждает где-то

А душа блуждает где-то

А душа блуждает где-то здесь...

Ранок у грудні туманом оповитий,

Під ногами білий сніг-зрадник

Видно кожен слід, і холоду лютому

Занадто просто порозумітися з тобою.

Все важче дихати пронизливим повітрям,

Все важче небу слати прокляття,

Все важче бігти - півжиття ти віддав би,

Щоб забути той бій за спиною.

Ти тепер дезертир,

Поза законом, знай - правди не знайти,

Ти тепер просто ціль

Для гвинтівок сотні гірських єгерів.

О, яким буде завтрашній день,

У цьому світі великому та ворожому,

Хто пройде по вируючій воді,

Хто даремно розіпне сам себе -

Це доля, доля.

За спиною земля атакою розбуджена,

Небо там горить над головою,

Ти не став стріляти,

Ти покинув зброю

І послав до біса, це пекло.

За спиною бій - чи злочинний, праведний,

Істина війни розмита кров'ю,

Де свинець сліпий відчайдушно править бал,

Хто вбитий - той світлий і святий!

Ти тепер дезертир,

Поза законом, знай - правди не знайти,

Ти тепер просто ціль

Для таких самих смертю мічених хлопців.

О, яким буде завтрашній день,

У цьому світі великому та ворожому,

Хто пройде по вируючій воді,

Хто даремно розіпне сам себе -

Це доля, так це доля.

Ранок у грудні туманом оповитий,

Відродилося з нічного праху,

Обірвався слід, і з кожною хвилиною

Все темніший таємничий ліс.

Ти лежиш у снігах без роду та племені,

Кулею вбито, а, може, страхом.

У крижаних ланцюгах ти став вічним бранцем,

А душа блукає десь

А душа блукає десь

А душа блукає десь тут...