Чужой - Ария

Катится эхо горных лавин

Что-то не так, не тает в воздухе дым

Застыл закат – земли холодной дрожь

Идёт волной…

Ветви деревьев рвутся в окно

Стекла звенят, и входят призраки в дом

А тишину пронзает словно нож

Далёкий вой… Чужой…

Чужой… Чужой…

Чужого зла прикосновенье

Бледное пламя лижет порог

Плавится дверь, уходит пол из-под ног

Не убежать – оборван громкий крик

И стон глухой…

Лица белее снега и льда

Мёртвый покой в открытых небу глазах

Героев нет – мир так и не привык

Что за спиной… Чужой…

Чужой… Чужой…

Чужого зла прикосновенье

Было сказано много слов

Было много путей к спасенью

Но, словам не верил никто

Мы теряли впустую время!

Солнце в зените, хрупкий песок

Ветер пустынь, неподвижность дорог

Размытый звук, забытый в небе дождь

Катится эхо горных лавин

Тянется вверх, не тает в воздухе дым

А тишину пронзает словно нож

Далёкий вой… Чужой…

Чужой… Чужой…

Чужого зла прикосновенье

Катиться луна гірських лавин

Щось не так, не тане в повітрі дим

Застиг захід сонця – землі холодного тремтіння

Іде хвилею.

Гілки дерев рвуться у вікно

Скло дзвенять, і входять примари до будинку

А тишу пронизує наче ніж

Далеке виття… Чуже…

Чужий… Чужий…

Чужого зла дотик

Бліде полум'я лиже поріг

Плавиться двері, йде підлога з-під ніг

Не втекти – обірвано гучний крик

І стогін глухий.

Особи біліші від снігу та льоду

Мертвий спокій у відкритих неба очах

Героїв немає – світ так і не звик

Що за спиною… Чужий…

Чужий… Чужий…

Чужого зла дотик

Було сказано багато слів

Було багато шляхів до порятунку

Але, словам, не вірив ніхто

Ми марнували час!

Сонце в зеніті, тендітний пісок

Вітер пустель, нерухомість доріг

Розмитий звук, забутий у небі дощ

Катиться луна гірських лавин

Тягнеться вгору, не тане в повітрі дим

А тишу пронизує наче ніж

Далеке виття… Чуже…

Чужий… Чужий…

Чужого зла дотик