T'en souviens-tu la Seine? - Anne Sylvestre

T’en souviens-tu, la Seine

T’en souviens-tu comme ça me revient

Me revient la rengaine

De quand on n’avait rien

De quand on avait pour tous bagages

Tes deux quais pour m’y promener

Tes deux quais pour y mieux rêver?

Tu étais, tu étais mes voyages

Et la mer, tu étais mes voiliers

Tu étais, pour moi, les paysages ignorés

Je te disais, la Seine

Qu’on avait les yeux d' la même couleur

Quand j’avais de la peine

Quand j'égarais mon cœur

Quand je trouvais la ville trop noire

Tu dorais des plages pour moi

Tu mettais ton manteau de soie

Et pour moi qui ne voulais plus croire

Et pour moi, pour pas que je me noie

Tu faisais d’un chagrin une histoire, une joie

Ils te diront, la Seine

Que je n’ai plus le cœur à promener

Ou que, si je promène

C’est loin de ton quartier

Ils te diront que je te délaisse

Et pourtant je n’ai pas changé

Non, je ne t’ai pas oubliée

Mon amie de toutes les tendresses

J’ai gardé dans mes yeux tes reflets

J’ai gardé tes couleurs, tes caresses pour rêver

T’en souviens-tu, la Seine

T’en souviens-tu comme ça me revient

Me revient la rengaine

De quand on était bien?

Et si j’ai vu d’autres paysages

Tes deux quais m’ont tant fait rêver

Attends-moi, j’y retournerai !

Tu seras mon premier grand voyage

Et le port où je viens relâcher

Fatiguée de tant d’autres rivages oubliés

T’en souviens-tu, la Seine

T’en souviens-tu?

Пам'ятаєш, Сена

Ти пам'ятаєш це, ніби воно повертається до мене

Мелодія повертається до мене

З того часу, як у нас нічого не було

Відколи ми мали весь багаж

Твої дві набережні, щоб я прогулявся

Ваші два доки краще мріяти там?

Ти був, ти був моїми подорожами

І море, ви були моїми вітрильниками

Ви були для мене ігнорованими пейзажами

Я ж казав тобі, Сена

Щоб у нас були очі одного кольору

Коли мені було боляче

Коли я втратив серце

Коли я знайшов місто надто темним

Ти позолотив для мене пляжі

Ти одягаєш своє шовкове пальто

І для мене, хто більше не хотів вірити

А мені, щоб не потонув

Ви зробили душевний біль історією, радістю

Вони тобі скажуть, Сена

Що я більше не маю серця ходити

Або якщо я пішу

Це далеко від вашого району

Вони скажуть тобі, що я покидаю тебе

І все ж я не змінився

Ні, я вас не забув

Мій друг всієї ніжності

Я тримав твої відображення в своїх очах

Я зберіг твої кольори, твої ласки уві сні

Пам'ятаєш, Сена

Ти пам'ятаєш це, ніби воно повертається до мене

Мелодія повертається до мене

З якого часу ми були хороші?

А якби я бачив інші пейзажі

Ваші дві набережні змусили мене так мріяти

Чекай мене, я повернуся!

Ти будеш моєю першою великою подорожжю

І порт, куди я приходжу, щоб звільнити

Втомилися від багатьох інших забутих берегів

Пам'ятаєш, Сена

Ти пам'ятаєш?