Regrets d'une punaise - Anne Sylvestre

Te rappelles-tu, Berthe

Nos belles messes d’antan?

Elles ont changé, certes

Depuis quinze printemps

Il y avait de l’ambiance

Des cierges, des chapeaux

On faisait les réponses

On n’y comprenait pas un mot

On disait la messe en latin

Ça avait une autre gueule, c’est certain

Il y avait des cantiques

On pouvait se défouler

Mais avec leur musique

On n' s’entend plus chanter

Leurs guitares, leurs trombones

Ont tellement fait vibrer

Ce pauvre saint Antoine

Qu’il ne peut plus rien retrouver

Ah !

Rendez-nous notre harmonium

Ça avait du style et ça berçait les hommes

Quand ils montaient en chaire

Pour nous lire leur sermon

Le curé, le vicaire

Au moins, mettaient le ton

Aujourd’hui, quelle honte

Ils parlent comme vous et moi

Et même ils vous racontent

Des histoires !

Ça a l’air de quoi?

Rendez-nous nos prédicateurs

Ils parlaient du diable et ça nous faisait peur

Moi, j’aimais les soutanes

Avec tous leurs p’tits boutons

Ça faisait moins profane

Que ces complets vestons

Moi, je les trouve moches

Ils ne font plus rêver

Et quand on les approche

On ne pense plus au péché

Dans leurs soutanes, ils étaient beaux

Mais ils sont minables avec leurs polos

Il parait même, Berthe

Qu’ils voudraient se marier !

Moi, cette découverte

M’a toute retournée

C’est maintenant qu’ils y pensent

Et nous qui sommes casées

Nous n’aurons plus la chance

D'être des femmes de curés

Quand je pense au mal que j’ai eu

Pour piéger le sacristain !

Si j’avais su !

Mon Dieu, rendez-nous nos curés

Alors les punaises seront bien gardées

Пам'ятаєш, Берта

Наші прекрасні маси минулих років?

Вони, звичайно, змінилися.

За п'ятнадцять весен

Була атмосфера

свічки, капелюхи

Ми робили відповіді

Ми не зрозуміли ні слова

Месу відправляли латинською мовою

Виглядало інакше, це точно.

Були гімни

Ми могли б випустити пару

Але з їхньою музикою

Ми більше не чуємо співу один одного

Їхні гітари, їхні тромбони

Так вібрували

Той бідний святий Антоній

Що він більше нічого не може знайти

Ах!

Поверніть нам фісгармонію

Це було стильно, і це вразило чоловіків

Коли вони зійшли на амвон

Щоб прочитати нам свою проповідь

Священик, вікарій

Принаймні задайте тон

Яка ганьба сьогодні

Вони розмовляють як ми з вами

І навіть вони тобі кажуть

Історії!

На що це схоже?

Поверніть нам наших проповідників

Вони говорили про диявола, і це нас лякало

Мені сподобалися ряси

З усіма їхніми маленькими ґудзиками

Це було менш профанним

Ось ці костюми

Я вважаю їх потворними

Вони вже не мріють

І коли ми до них підходимо

Ми більше не думаємо про гріх

У сутанах вони були гарні

Але вони пошарпані зі своїми футболками-поло

Навіть здається, Берто

Як би вони хотіли одружитися!

Я, це відкриття

Розвернув мене

Тепер вони думають про це

І ми, розбиті

У нас не буде шансу

Бути дружинами священиків

Коли я думаю про біль, який я зазнав

Щоб уловити дядька!

Якби я знав!

Боже мій, поверни нам наших священиків

Тоді клопи будуть добре зберігатися