Pas encore pas déjà - Anne Sylvestre

Ne me faites pas ça

Pas ça, non, pas encore

Non, ne fructifiez pas

Pas encore, pas déjà !

Enfin, je m'éloignais de ces années de brume

Enfin, je m'ébrouais

Enfin, je déposais mon doux fardeau de plume

Et je me dépliais

Mon cœur se dénouait, reprenait sa vitesse

Battait enfin pour lui

Mes mains se retenaient de donner des caresses

Moi, j’apprenais l’oubli

Ne me faites pas ça

Pas ça, non, pas encore

Non, ne fructifiez pas

Pas encore, pas déjà !

Enfin je me coupais de ces années si douces

Et si cruelles aussi

Il est de ces soleils qui, s’ils vous éclaboussent

Vous retirent la vie

L’enfant qu’on a mûri, on s’efforce qu’il croisse

On l’accompagne un peu

On apprivoise aussi l’inévitable angoisse

En faisant ce qu’on peut

Ne me faites pas ça

Pas ça, non, pas encore

Non, ne fructifiez pas

Pas encore, pas déjà !

Enfin je m'évadais !

Du moins je faisais mine

De vous laisser courir

Sur les chemins montants que l’amour illumine

Au risque d’en souffrir

Je faisais de mon mieux famille buissonnière

Herbe et ronces mêlées

Mais toujours ma tendresse unit comme charnière

Rêve et réalité

Ne me faites pas ça

Pas ça, non, pas encore

Non, ne fructifiez pas

Pas encore, pas déjà !

On attend plus ou moins que l’on soit homme ou femme

D’un jour se prolonger

Mais un trop grand bonheur vous accapare l'âme

Et je sens le danger

Je sais que j’en serai bien pire qu’amoureuse

Épouvantablement

J’ai peur que mes chansons ne soient plus que berceuses

Attendez un moment

Si vous me faites ça

Sachez bien que j’en rêve

Si vous me faites ça

Moi, je l’attends déjà

Moi, je l’attends déjà

Не роби цього зі мною

Не так, ні, ще ні

Ні, не фрукти

Ще ні, ще ні!

Нарешті я відійшов від тих туманних років

Нарешті я пирхнув

Нарешті я відклав свій солодкий пір’яний тягар

І я розгортався

Моє серце щемало, набираючи обертів

Нарешті боровся за нього

Мої руки стримували від пестощів

Я, я вчився забувати

Не роби цього зі мною

Не так, ні, ще ні

Ні, не фрукти

Ще ні, ще ні!

Нарешті я відірвався від тих солодких років

І такий жорстокий теж

Він один з тих сонць, які, якщо вони бризнуть на вас

Забрати життя

Дитину, яку ми виростили, ми прагнемо, щоб вона виросла

Ми його трохи супроводжуємо

Ми також приборкуємо неминучу тривогу

Роблячи те, що ми можемо

Не роби цього зі мною

Не так, ні, ще ні

Ні, не фрукти

Ще ні, ще ні!

Нарешті я втік!

Принаймні я прикидався

Щоб дозволити вам бігти

На підйомних стежках, що освітлює любов

Ризикуючи страждати

Я робив свою найкращу сім'ю прогулів

Змішана трава та ожина

Але все одно моя ніжність з’єднується, як петля

мрія і дійсність

Не роби цього зі мною

Не так, ні, ще ні

Ні, не фрукти

Ще ні, ще ні!

Ми більш-менш очікуємо бути чоловіком або жінкою

Від одного дня до продовження

Але забагато щастя опановує твою душу

І я відчуваю небезпеку

Я знаю, що мені буде набагато гірше, ніж у коханні

жахливо

Боюся, що мої пісні – лише колискові

Почекай хвилинку

Якщо ти зробиш це зі мною

Знай, я про це мрію

Якщо ти зробиш це зі мною

Я, я вже чекаю

Я, я вже чекаю